Уряд посилив вимоги до включення товарів до переліку з підтвердженим ступенем локалізації, який використовується у публічних закупівлях через систему Prozorro. Зміни ініційовані у відповідь на звернення українських виробників щодо посилення контролю за виконанням умов локалізації у закупівлях за державні кошти.

Відтепер виробники, які хочуть продавати свою продукцію державі, для участі в тендерах мають надавати більше документів, що підтверджують наявність мінімум 25% української складової у собівартості їхньої продукції.

«Це друге оновлення механізму локалізації у публічних закупівлях після розширення переліку товарів. Ми вдосконалюємо процедуру включення продукції до цього переліку, щоб державні закупівлі не перетворювались на інструмент підтримки псевдолокалізованого імпорту. Йдеться про захист українських виробників від ситуацій, коли в Україну завозять майже готову продукцію, мінімально доопрацьовують її тут і видають за зроблену в Україні», — наголосив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Андрій Телюпа.

Нові вимоги до виробників:

Щоб товар був включений до переліку з підтвердженим ступенем локалізації (у 2025 році це 25%), виробник повинен подати:

• копію податкового додатка 4ДФ за попередній рік (із даними про доходи, податки, військовий збір, ЄСВ);
• довідку про технологічні операції, що здійснюються на виробництві;
• копію протоколу випробувань зразка товару, виданого акредитованою лабораторією;
• підтвердження наявності матеріально-технічної бази, обладнання та персоналу.

Крім того, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України відтепер має нові повноваження:

• перевіряти повноту і достовірність інформації, наданої виробниками;
• аналізувати документи, на підставі яких товари включено до переліку;
• здійснювати автоматизовану перевірку заявок через веб-портал;
• інформувати комісію з розгляду питань діяльності електронної системи закупівель у разі виявлення невідповідностей.

Зміни вносяться до:

• Порядку функціонування електронної системи закупівель (постанова КМУ №?166 від 24 лютого 2016 року);
• Порядку підтвердження ступеня локалізації товарів (постанова КМУ №?861 від 2 серпня 2022 року).

Локалізація в публічних закупівлях — це вимога мінімальної частки української складової в собівартості товарів, які закуповуються відповідно до Закону «Про публічні закупівлі». У 2025 році — не менше 25%, у 2026 році — 30%. Надалі вимога зростатиме на 5% щороку, поки не досягне 40%. Вона забезпечує спрямування державних коштів на підтримку національного виробництва, створення робочих місць і розвиток промисловості.

Вимога локалізації є складовою політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні», ініційованої Президентом України. Метою політики є стимулювання реального сектору економіки, розвиток промисловості, інвестицій та несировинного експорту.

Міністерство енергетики України презентувало інтерактивну карту сприятливих місць для розташування зарядних станцій електромобілів, яка допоможе оптимізувати розвиток електрозарядної інфраструктури в країні. Про це інформує Міненерго.

Розвиток зарядних мереж є пріоритетом Міненерго, зокрема у контексті енергетичної безпеки та зменшення залежності від імпорту енергоносіїв. Заходи зі сприяння електромобільності передбачені Національним планом дій з відновлюваної енергетики до 2030 року, Національним планом з енергетики та клімату та Цілями сталого розвитку до 2030 року.

Карта створена з урахуванням вимог Регламенту ЄС 2023/1804 щодо розгортання інфраструктури альтернативних видів палива. Вона дозволяє визначати оптимальні ділянки для встановлення нових зарядних станцій, особливо на міжнародних трасах, де відстань між існуючими пунктами перевищує 40 км.

Інструмент розроблений у співпраці з операторами системи розподілу та експертами з електромобільності. Він включає дані про доступну потужність та найбільш сприятливі локації, що дозволяє не лише забезпечити комфорт і безпеку водіїв електромобілів, а й стимулювати розвиток інфраструктури та перехід України на більш екологічний транспорт.

Проєкт також сприяє інтеграції української зарядної мережі з європейською транспортною інфраструктурою, що робить пересування електромобілями більш зручним і передбачуваним.

Український водій у Німеччині був настільки п’яний, що при майже смертельній дозі алкоголю в 4,38 проміле, поїхав від рампи розвантаження, навіть не дочекавшись завершення процесу.

Інцидент стався 7 жовтня приблизно в обідню пору. Тоді 44-річний водій, громадянин України, очікував розвантаження фури біля рампи складу, що розміщений у північнонімецькій громаді Тенсбюттель-Рьост.

Від рампи складу він поїхав не тільки з «розхристаною» фурою, але ще й з людиною в кузові серед незакріпленої поклажі. Про це розповідає Polizei Steinburg und Dithmarschen.

Тихо сам з собою…

Процес розвантаження повністю проводила місцева компанія. Водій тим часом приклався до чарки. А може, склянки, що більш ймовірно. Пригощався доволі активно. Розвантаження йшло у звичному ритмі та з обережністю до поклажі.

В якийсь момент надто п’яний водій вирішив, що процес розвантаження завершено і можна їхати. Завів машину й поїхав. На щастя, біди не сталося, оскільки один з працівників тамтешньої компанії вскочив у свою машину й погнався за фурою. Наздогнав, обігнав та знаками якось домігся довести водієві про необхідність зупинки.

Біди не сталося, але горя собі наробив

Машина ціла, постраждалих не виявилося, до кінця не вивантажне обладнання вціліло. Однак попередньо викликана працівниками складу поліція також вислала навздогін машину і патрульні провели оцінку водія на стан сп’яніння. Алкотестер показав вміст алкоголю в крові 4,38 проміле. Чоловіка негайно відправили до лікарні для вжиття необхідних заходів.

Підстава для такого рішення були серйозна: рівень алкоголю вище 4 проміле може призвести до втрати свідомості, зупинки дихання, критичного зниження температури тіла, а інколи навіть й до смерті. Попутно водієві призначили забір крові для остаточного з’ясування стану сп’яніння.

Відкрито кримінальне впровадження

Аналіз підтвердився, але з лікарні українського водія не випустили. Процес отверезіння нашого співвітчизника проходив вже під наглядом медиків.

Поліція завела справу про керування автомобілем у нетверезому стані. Розпочато кримінальне впровадження, оскільки у Німеччині таке порушення не підпадає під Адміністративний кодекс. Там все це може завершитися не тільки великим штрафом, позбавлення «прав», але й ув’язненням.

Довідка редакції

При рівні 4,38 проміле алкоголю в крові людина перебуває у критичному становищі. Цей стан відповідає алкогольному отруєнню та стадії, близької до смерті. 4,50 проміле вважається смертельним рівнем.