Інженер Всеволод Лущик із Києва збудував спортивний родстер у ретростилі. Автомобіль вражає дизайном, якістю виконання та увагою до деталей.

Над спорткаром Всеволод Лущик працював із кінця 90-х років, ретельно продумуючи кожен його вузол та компонент. Він показав виданню Фокус своє авто та розповів історію його створення.

Ескізи майбутнього родстера створив у 1995 році товариш Всеволода Лущика, який захоплювався дизайном. Спочатку авто було більш агресивним, проте згодом інженер вирішив зробити його елегантнішим.

Спортивний автомобіль виглядає як прибулець із минулого: у нього довгий капот, коротка задня частина та відкриті передні колеса з вигнутими крилами. Звісно, що нестандартний спорткар приваблює увагу усіх оточуючих.

У конструкції авто використані агрегати BMW 5 Series E28. Зокрема, від баварського седана родстер отримав двигун, 5-ступінчасту механічну коробку передач, дискові гальма та задню підвіску.

Раму та кузов авто конструктор спроєктував із нуля. Був створений гіпсовий макет, на якому виклеювалися кузовні панелі з пластику.

Конструктор дотримувався безкомпромісного підходу у вирішенні технічних завдань заради естетичного вигляду авто, не боявся складних рішень та приділяв чималу увагу найменшим деталям. Навіть фари та ліхтарі родстера створені своїми силами, а не запозичені в іншої моделі, що є рідкістю при створенні саморобних автомобілів.

Підвіску передніх коліс довелося проектувати спеціально під звужений «ніс» авто, тому вона має доволі нестандартну конструкцію із торсіонами від Renault 19, які сховані в трубі рами. Всеволод Лущик зізнався, що саме передню підвіску та двері було найскладніше розробити та виготовити. До речі, дверні ручки запозичені в Mini, проте замки мають електропривод.

Доволі складним виявився і процес створення гнутого лобового скла — воно також розроблене спеціально під це авто і не запозичене в іншої моделі.

Салон обшитий шкірою, причому передня панель — власної розробки. Сидіння запозичені в BMW 3 Series E30. Конструктор подбав і про безпеку, тому за кріслами є захисні сталеві дуги.

Саморобне спортивне авто важить лише 800 кг, тому 2,8-літрової рядної шістки BMW потужністю 170 к.с. йому цілком вистачає. Легкий родстер жваво розганяється і швидший за значну частину сучасних авто.

Сьогодні, 28 липня, норвезький благодійний фонд HMM Helsehjelp Ukraina передав для українських військових медиків чотири евакуаційні автомобілі, повідомляє ТСН.

На довгообазних шасі середньотоннажників MAN TGL були встановлені кузови-фургони, виготовлені вітчизняним підприємством «Спец-Ком-Сервіс». На кормі звертає увагу гідроборт Dhollandia з відкидними поручнями, який має полегшити роботу з ношами.

Як зазначив командувач медичних сил ЗСУ Анатолій Казмирчук, аналогів таких машин в Україні немає. Кожен із них може перевозити до чотирьох лежачих поранених на спеціальних ношах. Біля кожного пацієнта є крісло для медичного працівника.

В оснащення входять апарати штучної вентиляції легень, монітори-дефібрилятори, інфузомати та інше медичне обладнання. Машина також забезпечена системою автономного живлення.

Один такий автомобіль коштує 360 тисяч євро. Машини курсуватимуть між передовими хірургічними групами та спеціалізованими тиловими лікарнями.

Перші шість місяців 2025 року стали показовими для ринку електричних автобусів в Індії, продемонструвавши стрімке зростання інтересу як з боку держави, так і з боку операторів транспорту. З січня по червень у країні було зареєстровано 2100 нових електробусів, що на 33% більше, ніж за той самий період 2024 року. І це лише початок масштабного оновлення автопарку, оскільки уряд Індії оголосив про державну програму PM E-Bus Sewa (також відому як PM E-Drive), у межах якої вже у червні 2025 року було анонсовано закупівлю 10 900 електробусів для громадського трансп орту.

Перші результати реалізації цієї програми не забарилися. Уже зараз до міста Ченнаї поставлено 120 нових машин, які поповнили місцевий муніципальний транспортний парк. Це лише перший крок до повномасштабного переходу на електротягу, який охопить десятки мегаполісів та середніх міст по всій країні.

Варто зазначити, що на ринку електробусів в Індії наразі домінує п’ять основних виробників, які спільно контролюють 90% усіх поставок. Абсолютним лідером першого півріччя 2025 року стала компанія PMI Electro Mobility, яка реалізувала 542 одиниці транспорту, що забезпечило їй частку в 25,8%. Слідом за нею йде Switch Mobility з результатом 503 одиниці або 24% ринку. Третє місце впевнено утримує Olectra Greentech із показником 366 проданих автобусів (17,4%). Четверту позицію посіла JBM Auto, яка поставила 298 електробусів, що відповідає 14,2% ринку. Замикає п’ятірку Tata Motors — колишній лі дер сегменту, що торік реалізував 1400 електробусів, але цьогоріч його результати помітно скромніші — лише 132 одиниці, що становить 6,3% частки ринку.

Якщо оцінювати ринок у ширшому контексті, то у 2024 році в Індії було реалізовано 3616 електробусів, тоді як дизельних автобусів продано понад 41 тисячу одиниць. Таким чином, на електробуси припадало лише 6,2% загального ринку автобусів, хоча в сегменті великовагових пасажирських транспортних засобів (HPV) їх частка вже досягла 12,5%. Тобто, попри ще досить обмежену присутність на загальному фоні, електробуси впевнено закріплюються саме в тих нішах, де екологічна ефективність, зниження рівня шуму та витрат на обслуговування відіграють ключову роль.

Експерти прогнозують, що саме державна ініціатива PM E-Bus Sewa може стати вирішальним каталізатором для переходу на безвуглецевий громадський транспорт. Очікується, що до кінця 2025 року темпи впровадження електробусів лише зростатимуть, оскільки програма передбачає не лише закупівлю техніки, а й модернізацію інфраструктури, будівництво нових депо та зарядних станцій, а також навчання персоналу.