Для більшості автомобільних фанатів назва Dodge Challenger асоціюється насамперед із ревучими V8, класичними американськими маслкарами та димом від задніх шин. Однак в історії моделі була сторінка, про яку в Dodge воліють згадувати якомога рідше.

Йдеться про Challenger другого покоління, який з’явився наприкінці 1970-х років. Після завершення виробництва оригінального Challenger компанія вирішила швидко повернути легендарне ім’я на ринок, але зробила це максимально неочікуваним способом. Замість нового американського маслкара покупці отримали фактично перелицьований Mitsubishi Galant Lambda — японське купе, яке на окремих ринках продавалося під назвою Mitsubishi Sapporo.

Перші версії моделі навіть офіційно називалися Dodge Colt Challenger, що прямо натякало на японське походження автомобіля. Від Mitsubishi новий Challenger відрізнявся переважно емблемами, оформленням бамперів та окремими декоративними елементами. Технічно ж автомобілі були майже ідентичними.

Для фанатів оригінального Challenger найбільшим шоком стала силова установка. Якщо перше покоління моделі пропонувалося з рядними «шістками» та великими V8, то Challenger другої генерації отримав скромний 2,6-літровий атмосферний чотирициліндровий двигун потужністю лише 105 к.с. Крім того, певний час у продажу була ще слабша версія з 1,6-літровим мотором на 77 к.с.

Фактично Dodge тоді повністю відмовилася від концепції класичного маслкара. Автомобіль створювали вже під інші ринкові реалії — після паливної кризи 1970-х американські виробники почали активно шукати більш економічні та доступні моделі. Саме тому Dodge зробила ставку на співпрацю з Mitsubishi, яка на той момент дозволяла швидко отримати компактне купе з невеликим витратами пального та японською надійністю.

З погляду динаміки цей Challenger був повною протилежністю свого легендарного попередника. Навіть у новому стані 105-сильний атмосферний двигун не робив автомобіль по-справжньому швидким, а сьогодні, через десятки років експлуатації, частина потужності закономірно вже втрачена.

Попри це, друге покоління Challenger поступово перетворюється на рідкісний колекційний артефакт. Більшість машин, випущених із 1978 по 1983 рік, давно зникли з доріг, тому добре збережені екземпляри сьогодні зустрічаються вкрай рідко.

Саме один із таких автомобілів нещодавно з’явився на аукціоні Raleigh Classic Car Auctions у Північній Кароліні. Йдеться про Dodge Challenger 1980 року випуску з пробігом лише 37 309 миль або приблизно 60 000 км. За інформацією продавця, автомобіль мав лише двох власників і зберігся майже у заводському стані.

Купе отримало характерне двоколірне забарвлення кузова — чорний верх та сріблястий низ із жовто-червоними декоративними смугами вздовж боковин. Автомобіль досі стоїть на оригінальних 14-дюймових колесах і, судячи зі стану, дуже дбайливо зберігався протягом десятиліть.

Інтер’єр також максимально відображає дух кінця 1970-х. Усередині використана сіра оббивка з характерними вставками у клітинку червоного, білого та чорного кольорів на сидіннях і дверних картах. Салон значно більше нагадує японські спортивні купе того часу, ніж традиційний американський маслкар.

Американська компанія Winnebago розкрила всі подробиці про новий експедиційний автодім Arka — найбільший, найдорожчий і найсерйозніше підготовлений позашляховий кемпер у сучасній лінійці бренду. Новинка увійшла до сімейства Backcountry Series, де вже представлені моделі Revel та Ekko, однак Arka фактично відкриває для Winnebago зовсім інший сегмент — ультрапреміальних автономних експедиційних машин для тривалих подорожей далеко від цивілізації.

В основу кемпера ліг важкий Ram 5500 Crew Cab із повним приводом та 6,7-літровим рядним турбодизелем Cummins. Двигун розвиває до 360 к.с. та 1085 Нм крутного моменту й працює у парі з автоматичною коробкою передач Aisin. Повна маса Arka становить 8845 кг, а буксирувальна здатність сягає приблизно 6800 кг.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Winnebago позиціонує Arka як повноцінний overland-кемпер для багатоденних автономних експедицій, тому автомобіль отримав дуже серйозну позашляхову підготовку. Тут використовуються 41-дюймові позашляхові шини Continental, адаптивна підвіска LiquidSpring Smart Suspension, система централізованого підкачування коліс, сталевий позашляховий бампер, потужне додаткове освітлення Baja Designs, компресор та зовнішні багажні відсіки для спорядження.

Довжина автодому перевищує 8 метрів, а конструкція житлового модуля виконана з композитних матеріалів із підвищеною теплоізоляцією. У Winnebago заявляють, що Arka здатен працювати при температурах від -23 до +49 градусів Цельсія.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Окремий акцент зроблено на автономності. Кемпер оснащений 48-вольтовою електросистемою Lithionics із літієвим акумулятором на 165 А-год та напругою 51 В. Конструкція також передбачає можливість встановлення другого акумулятора для збільшення запасу енергії.

У стандартній комплектації Arka отримує сонячні панелі потужністю 800 Вт, а за доплату систему можна розширити до 1200 Вт. Також встановлений інвертор на 3600 Вт, що дозволяє живити практично всі побутові системи без підключення до зовнішньої електромережі.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Для тривалих автономних подорожей кемпер оснащений резервуаром для чистої води об’ємом 227 літрів, а також окремими баками для стічної води. За словами виробника, Arka здатен забезпечувати повноцінне автономне проживання екіпажу до двох тижнів залежно від умов використання.

Житловий модуль розрахований на чотирьох людей. Усередині встановлені двоспальне ліжко, трансформовані додаткові місця для сну, повноцінна кухня з індукційною плитою, холодильником об’ємом 176 літрів, мікрохвильовою піччю та великою кількістю систем зберігання.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Однією з найбільш незвичних особливостей Arka став компактний трансформований санвузол. Душова система та туалет інтегровані у меблеві модулі та розкладаються лише під час використання, що дозволило ефективніше використати внутрішній простір житлового модуля.

Вартість Winnebago Arka стартує від 331 901 долара США. Таким чином новинка виходить у сегмент дорогих експедиційних автодомів та конкуруватиме з такими спеціалізованими моделями, як EarthRoamer, GXV та іншими преміальними overland-кемперами для автономних подорожей.

Dodge WC-53 40-х років отримав друге життя. Військове авто переробили на брутального і потужного підкорювача бездоріжжя.

Незвичний тюнінг Dodge WC-53 виконало американське ательє Desert Power Wagons. Про це повідомляє сайт Autoevolution.

За основу взяли позашляховик Dodge WC-53 Carryall із суцільнометалевим кузовом. У Другу світову їх використовували в якості командирських авто та пересувних командних пунктів.

Під капот Dodge WC-53 Carryall встановили 6,2-літровий компресорний V8 на 717 к.с. та 888 Нм. Саме цим двигуном комплектували Dodge Charger і Challenger Hellcat.

У парі з вісімкою працює 4-ступінчастий автомат. Крім того, встановили нову повноприводну трансмісію зі знижувальною передачею, сучасні гальма та позашляхову підвіску від King Shocks.

Dodge WC-53 Carryall отримав нові сталеві бампери, підніжки з електроприводом та лебідку. Його кліренс збільшили та встановили 37-дюймові позашляхові шини Toyo Open Country.

 

 

 

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Desert Power Wagons (@desertpowerwagons)

Також з’явилися діодні фари, а двері багажника отримали електропривод. До того ж, для авто виготовили кастомний причіп.

Салон Dodge WC-53 оздобили шкірою і деревом, встановили зручні крісла і нові прилади. Оснащення включає мультимедійну систему з невеликим дисплеєм та акустику Rockford Fosgate.

Подібний тюнінг Dodge WC-53 планують виконувати на замовлення. Позашляховик оцінили в 499 950 доларів.

 

 

 

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Desert Power Wagons (@desertpowerwagons)