Італійська марка Abarth, що входить до складу концерну Stellantis, розглядає можливість повернення до бензинових «гарячих хетчбеків», оскільки нинішня стратегія повної електрифікації бренду не принесла очікуваного результату. Керівник європейського підрозділу Abarth та Fiat Гаетано Торель відкрито визнав, що електричні моделі не здатні повноцінно замінити традиційні бензинові спортивні версії — і передусім тому, що клієнти Abarth хочуть не просто отримати авто «з коробки», а мати можливість власноруч його доопрацьовувати.

Після того, як у серпні 2024 року Abarth припинив виробництво бензинових 595 і 695 разом із попереднім поколінням Fiat 500, компанія залишилася з двома електромобілями — Abarth 500e та 600e. Втім, реакція довгострокових фанатів бренду виявилася різко негативною. За словами Тореля, типові покупці Abarth — це ентузіасти, які звикли «ставити руки в моторний відсік», змінювати турбіни, випускні системи, програмно збільшувати потужність. У випадку з електромобілями подібних можливостей практично немає: можна змінити дизайн, підвіску, гальма, але на рівні силово ї установки — лише заводські налаштування, які не піддаються модифікаціям. Це, за словами глави бренду, стало серйозною причиною незадоволення клубів Abarth і призвело до відтоку лояльних покупців.

Продажі Abarth у Європі, й особливо у Великій Британії, дійсно різко впали. За даними SMMT, за поточний рік у Британії продано лише 273 автомобілі марки, тоді як за аналогічний період торік було реалізовано 954 машини. Для розуміння масштабу падіння достатньо згадати 2018 рік, коли Abarth продавав понад 5600 машин — у понад двадцять разів більше, ніж зараз. Така динаміка чинить серйозний тиск на бренд, який завжди тримався на емоціях, гучному звучанні вихлопу та «гарячому» характері.

Сьогодні Торель уважно вивчає можливість створення нового бензинового Abarth на базі гібридного Fiat 500 Hybrid. Утім, ця ідея наштовхується на цілу низку технічних і фінансових труднощів. Основна проблема полягає в тому, що модифікована платформа Fiat 500e, яка стала основою для нового гібрида, від початку була спроєктована під електромотор невеликого розміру. Це означає, що простір під капотом обмежений, система охолодження компактна, а запас міцності шасі не передбачав установку великого або високотемпературного ДВЗ. Наявний 1,0-літровий атмо сферний трициліндровий двигун потужністю 64 к.с., який отримав Fiat 500 Hybrid, за визнанням самого Тореля, «просто не здатний виконати роль мотора для Abarth» — не лише через низьку потужність, а й через характер роботи. Він видає тягу рівно та лінійно з низьких обертів, не заохочуючи водія «крутити» мотор і отримувати емоційний драйв, що є ключовою частиною філософії Abarth.

Та навіть якщо технічно знайти шлях до встановлення нового потужного ДВЗ — питання залишається в економіці. Розробка нового бензинового Abarth 500 є нішевим та дорогим проєктом, у який Stellantis може бути не надто зацікавлений вкладати кошти, зважаючи на політику витрат та фокус на електрифікації.

Подібні труднощі стосуються й можливого Abarth 600. Хоча платформа CMP, на якій побудовані Fiat 600 і Abarth 600e, справді здатна приймати бензинові двигуни, версії з ДВЗ у Fiat 600 теж не надто потужні. Теоретично Abarth міг би працювати з цією архітектурою, але без підтримки з боку материнського концерну створення повноцінного «гарячого» Abarth 600 виглядає складним.

Попри всі виклики, Торель підкреслив, що бренд намагається знайти рішення: він визнав існування активних внутрішніх обговорень і бажання довести, що Abarth може знову запропонувати бензинову модель, гідну своєї слави. Навіть якщо новий Abarth 500 ще не отримав «зелене світло», сам факт того, що керівник бренду говорить про повернення до ДВЗ, свідчить про можливий перегляд довгострокової стратегії марки, яка донедавна декларувала повний перехід на електрику.