Південнокорейська компанія L&F Co., один із ключових постачальників катодних матеріалів для літій-іонних акумуляторів, повідомила про різке скорочення вартості свого контракту з Tesla. Угода, укладена на початку 2023 року та оцінена тоді у 2,9 мільярда доларів, була переглянута майже повністю: її нова номінальна вартість становить лише 7386 доларів. Ця цифра виглядає настільки незначною на тлі початкових домовленостей, що в галузі її вже називають одним із найяскравіших сигналів провалу ланцюжка постачання акумуляторів формату 4680.

Офіційно в L&F пояснили таке радикальне коригування «зміною обсягу постачань», не вдаючись у деталі. Водночас аналітики майже одностайно пов’язують це рішення з двома ключовими проблемами Tesla. Перша — хронічні труднощі з масштабуванням власного виробництва акумуляторних елементів формату 4680. Друга — слабкий попит на електропікап Cybertruck, який на сьогодні фактично залишається єдиною серійною моделлю Tesla, що використовує ці батареї.

Акумулятори формату 4680, названі так за своїми габаритами — 46 мм у діаметрі та 80 мм у висоту, — Tesla позиціонувала як фундамент майбутнього прориву. Під час Battery Day у 2020 році компанія обіцяла, що перехід на новий формат дозволить знизити собівартість акумуляторів майже вдвічі, суттєво збільшити запас ходу електромобілів і, зрештою, зробити можливим випуск масового електрокара вартістю близько 25 тисяч доларів. Минуло п’ять років, однак серійне застосування 4680 так і не стало реальністю в заявлених масштабах.

Cybertruck, виробництво якого налагоджене на Gigafactory Texas із проєктною потужністю до 250 тисяч машин на рік, продається значно гірше, ніж очікувала Tesla. За оцінками ринку, фактичний темп продажів коливається в межах 20-25 тисяч автомобілів на рік. Упродовж 2025 року компанія була змушена неодноразово вдаватися до стимулюючих заходів, включно зі знижками та кредитами під нульовий відсоток, аби розпродати складські залишки. Крім того, Tesla тихо відмовилася від найдешевшої версії Cybertruck, оскільки попит на неї виявився мінімальним.

У такій ситуації різке скорочення контракту з L&F виглядає логічним наслідком. Якщо Tesla не виробляє Cybertruck у запланованих обсягах, їй просто не потрібна відповідна кількість акумуляторів 4680. А якщо не потрібні самі елементи, зникає й потреба у високонікелевих катодних матеріалах, які L&F мала постачати протягом кількох років.

Частина експертів вважає, що цей крок може свідчити про фактичне згортання або принаймні заморожування програми 4680 у її первісному вигляді. Колись ці акумулятори називали «святим Граалем» Tesla, але сьогодні вони залишаються нішевим рішенням із сумнівними перспективами. На цьому тлі конкуренти не чекають прориву від Tesla: BMW, Rivian та інші виробники вже впроваджують елементи формату 46XX від Samsung і LG у серійних моделях, використовуючи сучасні підходи на кшталт cell-to-pack та структурних батарейних блоків.

У професійному середовищі дедалі частіше згадують і про невиконані обіцянки Battery Day 2020 року. Йдеться не лише про стандартизацію формату 4680 для всіх постачальників, а й про заявлене зростання запасу ходу на 54 відсотки, зниження вартості кіловат-години на 56 відсотків, вихід Model S Plaid Plus із пробігом понад 830 кілометрів і, зрештою, масовий електромобіль за 25 тисяч доларів. Усе це так і залишилося на рівні презентацій та стратегічних планів.