Записи с меткой ‘ЗАЗ’

На продаж виставлений унікальний ЗАЗ-965 для перевезення пива. Автомобільні аукціони

У литовському місті Каунас продається незвичайний ЗАЗ-965. Машина 1965 року випуску обладнана 1,4-літровим 73-сильним бензиновим двигуном та автоматичною коробкою передач.

Новий силовий агрегат вимагає більше місця, а тому від задніх сидінь довелося відмовитися. Зате з’явилися розкішні передні крісла, оздоблені, як і карти дверей натуральною шкірою. З додаткового обладнання також відзначимо тонування вікон, іммобілайзер та легкосплавні колісні диски.

Також ЗАЗ-965 обладнано фаркопом. І ось тут найцікавіше. У парі з автомобілем продається ще й причіп, виготовлений із корми ще одного такого «Запорожця». І причіп цей аж ніяк не порожній, а з 20-літровим пивним кегом та спеціальним обладнанням для його розливу (балон із вуглекислим газом, пивна колона). У комплектацію входить генератор.

Ціна такого ідеального автопоїзда для пікніка становить 7999 євро. Машина без причепа коштує 7150 євро. 

У мережі показали рідкісний експортний «Запорожець» з двигуном Renault. Ретро автомобілі

Перший з «Запорожців», відомий під ніком «горбатий» ЗАЗ-965 потроху продавався за кордоном, у тому числі в західноєвропейських країнах. Він мав трохи поліпшену експортну версію ЗАЗ-965 АЄ з особливим оздобленням інтер’єру та екстер’єру. На деяких ринках у неї навіть було власне ім’я — Yalta (в Бельгії), Jalta (у Фінляндії, Нідерландах, Данії, Швеції) або Eliette.

Тож цілком очікувано, що друга генерація «Запорожця» ЗАЗ-966, ледь з’явившись у 1966-му, почала свої атаки на закордонні ринки.

«Вухатий» для Європи

Сам по собі ЗАЗ-966 для середини 1960-х був машиною цілком актуальною, як конструктивно, так і в плані дизайну. Тоді у Старому Світі випускалося кілька компактних моделей в подібній стилістиці. Але нова машина не мала нового двигуна, а старий 30-сильний агрегат від «горбатого» здавався на той час вже заслабким.

Постачальник силових агрегатів для ЗАЗів — Мелітопольський завод МеМЗ — тоді був забарився з доведенням серійного 40-сильного мотора до потрібних кондицій. Але час спливав, європейський ринок не чекав і торгова радянська організація «Автоекспорт» зробила спробу підібрати «Запорожцеві» якійсь «іномарочний» двигун.

Обрали 1,0-літровий рядний агрегат Renault Sierra engine (C-engine) з водяним охолодженням. Він був створений кілька років тому, але вже добре показав себе на кількох задньопривідних моделях — Renault 8, 10, Floride та Caravelle. Французи погодилися постачати ці двигуни у версії з робочим об’ємом 0,956 л та потужністю 40 к.с. при 5000 об/хв.

Встановлювати французькі мотори під капот «Запорожця» мали не на ЗАЗі, а на європейському підприємстві — заводі компанії Scaldia-Volga S.A. в Бельгії, де, до речі, складали для Європи також і «Москвич-408», і дизельні «Волги».

«Водянка» замість «повітряника»

Для початку зробили один екземпляр «Запорожця» з «реношним» мотором, адже і ринок треба було «промацати», і технічно це було не так просто — гаражними умовами не обійтися.

Мотор C-engine суттєво відрізнявся від МеМЗів. По-перше, він був рядним, з усіма чотирма циліндрами в ряд, тоді як МеМЗ був V-подібним, тобто удвічі коротшим. А по-друге, «француз» мав водяне охолодження на відміну від рідного агрегата. Місця під капотом ззаду було достатньо, але конструкторам довелось переробити схему руху повітря у підкапотному просторі та систему подушок для кріплення силового агрегату.

Один-єдиний

Запорізьку машину з французьким двигуном показали громадськості у на автомобільній виставці в Бельгії в 1968 році. Автомобіль був представлений на радянському стенді як Yalta 1000. Судячи з небагатьох фото тієї пори, він був ключовою моделлю експозиції.

Але поїздити на ЗАЗах з мотором Renault європейцям не довелося: схоже, той виставковий екземпляр так і залишився єдиним. Тому що Мелітопольський моторний завод нарешті налагодив масове виробництво нових 1,2-літрових моторів потужністю 40 к.с. Вже у 1969 р. таких зібрали 10 тисяч, а в 1971-му у Мелітополі завершили будівництво нового виробничого корпусу, де лік цих агрегатів пішов уже на сотні тисяч.

«Запорожці» в Європі

Показово, що англійський журнал Autocar (до речі, найстаріше автомобільне видання у світі) у своєму огляді в 1968 р. називав «Запорожець» цікавим з технічної точки зору. Судячи з тієї ж статті від 4 липня, задньомоторне компонування на той період журнал ще не вважав старомодним.

Цікаво, що двигун Renault сімейства C-engine, який «сватали» нашим ЗАЗикам, постачався також іншим компаніям. Наприклад, шведській Volvo та голландській DAF для її знакових моделей з автоматичною трансмісією Variomatic. А взагалі мотори цієї лінійки залишалися на конвеєрі майже півстоліття, аж до листопада 2004 року.

Де тепер ЗАЗ Yalta 1000?

Є непідтверджені відомості, що один «Запорожець» з двигуном Renault рідинного охолодження був завезений з Франції в Україну. Машина була темно-синього кольору та експлуатувалася у Запорізькій області. Зокрема, автомобіль бачили в Мелітополі — місті, де працював моторний завод і виробляли двигуни МеМЗ для ЗАЗів. Можливо, той автомобіль був дослідним і використовувався для ходових випробувань варіанта «Запорожців» з двигуном-«водянкою». Подальша доля цієї машини невідома, але ми не здивуємося, що шанувальники вітчизняної історії ще зна йдуть її сліди.

В Естонії знайшли унікальний ралійний ЗАЗ «Таврія». Ретро автомобілі

В Естонії знайшли унікальний ралійний болід ЗАЗ-1102 ERF-Mobile із заднім розташуванням двигуна. Ралійний болід було створено у 80-х за ініціативи керівника спорттехклубу студії «Естрекламфільм» Кайла Кеєля. Він вирішив створити з бюджетного хетчбека гоночний автомобіль для групи B у класі автомобілів з двигунами до 2 000 см3.

Від стандартного мотора відразу ж позбулися, замінивши його на двигун від ВАЗ-2106. Об’єм збільшили до 1,8 літра, а також модернізували головку блоку циліндрів, колінчастий вал, систему впуску палива та вихлопну систему. Його потужність складала 140 к.с.

Задню частину автомобіля викинули. Вона була виготовлена з нуля для розміщення двигуна позаду водія.

ЗАЗ-1102 ERF-Mobile збудували на трубчастому каркасі. Ширина автомобіля значно зросла через нові колісні арки.

Спереду розмістили систему додаткового охолодження двигуна та систему відведення вихлопних газів. Вага автомобіля складає 800 кг.

Болід отримав нову гоночну підвіску. Спереду та ззаду розмістили подвійні поперечні важелі з амортизаторами.

Керувати ЗАЗ-1102 ERF-Mobile мав пілот Андрес Пастлайн. Він зазначав, що болід було важко утримати на асфальтовій дорозі, але на гравійному покритті він був неймовірно швидким.

Всього «Естрекламфільм» побудували два екземпляри ЗАЗ-1102 ERF-Mobile. Другий болід було розбито під час випробувань. Третій автомобіль так і не було побудовано через скасування групи B у 1987 році.

Протягом багатьох років унікальний ЗАЗ-1102 ERF-Mobile стояв на стоянці підприємства, поки його не передали транспортному музею Естонії. Пізніше Талліннський університет прикладних наук відновив болід.