Оголошений 25-відсотковий тариф на імпорт США легкових автомобілів та автомобільних запчастин змінив геополітичні пріоритети провідних виробників транспорту. Як зазначають експерти рейтингового аналітичного центру Statista, така фінансова санкція викликала «шокові хвилі в автомобільній промисловості».

Зазначається, що ринок акцій автовиробників на минулому тижні обвалився у всьому світі. Особливо постраждали компанії, що базуються у Німеччині, Японії та Південній Кореї.

Акцент в огляді експерти зробили на союз автовиробників Мексики і Канади, які настільки тісно переплетені з автомобільною промисловістю США, що Бюро економічного аналізу вважає продажі зібраних там автомобілів внутрішніми.

Японія, Південна Корея і Німеччина є найбільшими експортерами легкових автомобілів до США. Експерти Statista по цих виробниках виділили рейтинги Mercedes-Benz, BMW, Toyota, Honda, Hyundai і Kia, які продають багато своїх автомобілів в США. При цьому більшість техніки імпортується або з виробничих майданчиків в Мексиці або Канаді, або з-за меж американського континенту.

Американські компанії також постраждали. Акції General Motors впали у минулий четвер на 7 відсотків, Ford втратив майже на 4 відсотки. Це здивувало спільноту, оскільки нові тарифи призначені для захисту автомобільної промисловості США.

Європейська комісія наклала штраф у розмірі 458 мільйонів євро на понад 10 великих автоконцернів, які протягом 15 років координували незаконні дії у сфері переробки транспортних засобів.

До картелю входили такі гіганти, як Volkswagen, Stellantis, Ford, Honda, KIA, Toyota, Mitsubishi, Hyundai, JLR, Mazda, General Motors, Suzuki, Volvo та Renault-Nissan. Вони уклали таємну угоду, яка передбачала приховування інформації про можливості переробки автозапчастин і відмову від сплати компаніям, що займаються утилізацією старих машин.

Крім цього, учасники картелю домовилися не конкурувати у рекламі перероблених матеріалів, що порушувало правила чесної конкуренції та гальмувало розвиток екологічних ініціатив у галузі. Ця змова діяла з 2002 по 2017 рік, а її розкриття стало можливим завдяки втручанню Європейської комісії та внутрішнім свідченням компаній.

Розслідування, яке тривало кілька років, завершилося серйозними санкціями для учасників змови. Найбільший штраф отримав Volkswagen, якому доведеться виплатити 127,69 мільйона євро. Stellantis оштрафований на 99,5 мільйона євро, Renault-Nissan — на 81,46 мільйона євро, а Ford — на 41,46 мільйона євро. Інші виробники також отримали фінансові санкції, але їхні суми поки що не розголошуються.

Особливим у цій справі став випадок з Mercedes-Benz, який також брав участь у картелі, але уникнув штрафу. Компанія першою розкрила інформацію регуляторам і надала докази існування змови, скориставшись програмою звільнення від покарання для викривачів.

Окрім самих автоконцернів, покарання отримала й галузева асоціація автовиробників ACEA, яка координувала зустрічі та контакти між компаніями. Вона оштрафована на 500 тисяч євро за роль у змові.

Усі оштрафовані компанії визнали правопорушення, що дозволило їм отримати зниження штрафних санкцій на 10%. Представники Єврокомісії наголосили, що така змова значно сповільнила розвиток екологічних стандартів у автомобільній промисловості, а також позбавила споживачів права на чесну конкуренцію серед брендів.

Цей штраф є одним із найбільших антимонопольних покарань у сфері автомобілебудування за останні роки. Він сигналізує, що регулятори ЄС посилюють контроль над прозорістю ринку та екологічною відповідальністю автоконцернів.