З січня 2026 року у політиці розвитку українських виробників «Зроблено в Україні» набули чинності зміни за 5-ма напрямками. Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

Зокрема, з січня 2026 року рівень локалізації, який вимагається при публічних закупівлях техніки, обладнання та продукції легпрому, зростає з 25 до 30%. Це планове підвищення, передбачене законодавством ще у 2022 році.

Крім того, з 1 січня 2026 року в Україні починає діяти механізм страхування майна від воєнних ризиків, який адмініструє Експортно-кредитне агентство (ЕКА). Він працюватиме у двох форматах: пряма компенсація збитків підприємств через ворожі обстріли у прифронтових районах 10 областей та компенсація страхових премій по всій країні.

Також з 1 січня 2026 року Уряд запровадив нульову квоту на вивезення з України брухту чорних й кольорових металів, а також промислової деревини і дров. Це продовження реалізації важливого принципу політики «Зроблено в Україні»: сировина має перероблятись на внутрішньому ринку, а не безконтрольно вивозитись з України.

Ще однією новацією політики «Зроблено в Україні» з 1 січня 2026 року стало збільшення гранту на створення або розвиток власної справи з 250 тис грн до 350 тис грн. Це програма для мікро- і малого бізнесу. Підприємці, які вже успішно реалізували попередній грант (виконали всі умови та сплатили податки), тепер мають право податися на додатковий мікрогрант для розширення бізнесу. Розширено категорію отримувачів ветеранських грантів до 1 млн грн. Тепер їх також можуть отримувати батьки та повнолітні діти ветеранів.

З 1 січня вперше за багато років Уряд відроджує фінансування національних стендів на міжнародних виставках. Українські виробники зможуть скористатися державною підтримкою, щоб представити свою продукцію для іноземних покупців.

«Всі ключові програми розвитку українських виробників, які діяли минулого року, збережені на 2026 рік. В доповнення до перелічених це також часткова компенсація вартості української техніки та обладнання, індустріальні парки, підтримка проєктів зі значними інвестиціями, єОселя, Шкільний автобус та інші. Їх фінансування продовжиться у повному обсязі», — зауважив Дмитро Кисилевський.

Політика «Зроблено в Україні» об’єднує програми, сфокусовані на стимулюванні виробництва, промислових інвестицій та несировинного експорту.

Нещодавно в Україну прибув спеціалізований автопоїзд із Німеччини, який доставив трансформатор із міста Карлсруе. Цей діючий трансформатор був взятий з виведеного з експлуатації 6-го блоку теплоелектростанції Rheinhafen.

Чималий вантаж перевозили на низькорамному напівпричепі-важковозі польської марки Emtech. Для кращої маневреності три з п’яти його осей виконані поворотними. На трейлері можна побачити ефектну емблему фірми — стилізоване зображення мамонта.

Напівпричіп був зчеплений з потужним сідельним тягачем колісної формули 6х4. Транспортування було здійснено за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ).

Зазначимо, що за останні чотири роки Німеччина передала Україні вже чимало трансформаторів — зокрема, від компанії Netze BW GmbH, а також аварійні генератори та багато іншого обладнання для відновлення критичної інфраструктури після російських обстрілів.

Армія Греції звернулася до Індії із запитом про тимчасове надання колісних БМП WhAP 8×8 для проведення польових випробувань. Про це повідомляє грецьке видання Nemesis HD.

За інформацією видання, 12 грудня 2025 року відбулася зустріч представників Генштабу Сухопутних військ із представниками компанії Tata Advanced Systems, предметом якої стало тимчасове надання Грецькій армії однієї БМП WhAP 8×8 для проведення розширених випробувань та операційної оцінки.

Можливе оцінювання цієї машини Грецькою армією викликає особливий інтерес, оскільки вона поєднує високу мобільність, потужне озброєння та амфібійні можливості — характеристики, що відповідають особливостям грецького географічного простору.

Греція вже упродовж кількох десятиліть намагається вибрати нову БМП на заміну БМП-1, які країна отримала від Німеччини у 90-х роках.

Після відмови Міністерства оборони Греції у жовтні 2024 року від безоплатного отримання американських Bradley, вартість ремонту яких зрівнялася з ціною сучасної БМП, грецькі військові продовжили пошуки нової бойової машини піхоти для власних сухопутних військ.

Було розглянуто низку пропозицій, зокрема німецьку БМП KF41 Lynx, французьку колісну бойову машину VBCI Philoctetes, а також навіть модернізацію вже наявного парку грецьких бронетранспортерів М113 у БМП.

Рішення про проведення випробувань не означає автоматичної майбутньої закупівлі, однак воно свідчить про подальші пошуки доступних варіантів БМП для переозброєння.