KIA розглядає можливість вивести пікап Tasman на американський ринок, але високі тарифи фактично перекривають йому шлях. Додаткові мита значно підвищують ціну моделі, а будівництво виробництва в США створює ще більше складнощів.
Американські митні правила знову стають головною перепоною для автовиробників. Хоча багато моделей могли б знайти попит у США, тарифи роблять їх постачання економічно невигідним. Так сталося і з KIA Tasman — пікапом, який активно обговорюють останні тижні. Про це повідомляє Autoblog.
Попри скромні продажі в Австралії, США могли б стати ключовим ринком для моделі. Однак, за словами віцепрезидента з маркетингу KIA America Рассела Вейджера, шансів стає дедалі менше. Оскільки Tasman виробляють у Південній Кореї, на нього одразу накладається 25% «chicken tax», а додаткові митні збори додають ще 25%. Авто фактично обкладається податками ще до потрапляння в країну, що робить ціну неконкурентною.
Теоретично KIA могла б почати складання моделі в США, але це пов’язано з великими фінансовими та організаційними труднощами. Компанія визнає: автовиробники не здатні поглинати такі витрати без підвищення цін, а підняття цін у свою чергу зменшує продажі — що вже видно на прикладі інших брендів.
В лінійці кормозбиральної техніки з’явився комбайн, який за один прохід прибирає 16 рядів кукурудзи: на листопадовій виставці Agritechnica 2025 в Ганновері компанія CLAAS показала жниварку ORBIS 12000.
Презентовані раніше жниварки ORBIS для збирання за один прохід врожаю з 12 і 14 рядів кукурудзи відповідно, нині доповнилися навіскою ORBIS 12000 для 16 рядків.
Мова йде про робочий діапазон — 16-рядкової приставки міжрядді з міжряддям 75 сантиметрів. Як пише у своєму релізі виробник, це найбільший розмір у лінійці кормозбиральних комбайнів.
За командою з кабіни жатка складається і навпаки
Попри велику операційну ширину, для переїзду жатка «складається і фіксується блокуванням в автоматичному режимі до габаритної ширини 3,3 метра».
У характеристиці комбайна дається роз’яснення, що сумарна робоча ширина презентованої на виставці Agritechnica навіски ORBIS 12000 становить 12 м. Це — еквівалентно для смуги в 16 рядів кукурудзи при міжрядді 75 см.
У співвідношенні «потужності на ряд»
Розробник запевняє про досягнення оптимального завантаження Jaguar 1200 з потужністю двигуна до 1110 к.с. Відтак, конструкція жниварки забезпечує ідеальне співвідношення «потужності на ряд» навіть при агрегатуванні зі збиральними машинами надпотужного класу.
Окрім цього, збільшена робоча ширина захоплення дозволяє скоротити пройдений шлях комбайна при збиранні на 33% порівняно зі стандартною 12-рядковою жниваркою.
З рельєфом ця навіска на «ти»
Жатку навчили оптимально копіювати рельєф поля. Це забезпечує перевірена система Auto Contour. Три її датчика в реальному часі сканують поверхню та автоматично адаптують робочу висоту приставки ORBIS 12000.
Як і в попередній моделі ORBIS 10500, для максимальної точності тут встановлені два активні стабілізуючі колеса із системою регулювання.
У поєднанні з інтегрованою поворотною рамою похилої камери Jaguar 1000-ї серії це забезпечує підтримку заданої висоти зрізу за будь-якої швидкості та на будь-якому рельєфі.
На монтаж жатки мускульна сила не потрібна
Симетричний механізм складання в транспортне положення проводиться завдяки вбудованому автоматичному блокуванню та інтеграції в конструкцію ходової частини. Це дозволяє без зайвих попередніх приготувань і навіть не виходячи з кабіни здійснювати складання жниварки з габаритною шириною 3,30 м.
А ось монтаж (навіска) приставки на комбайн хоча й виконується швидко та просто, все-таки потребує втручання людини не з кабіни, а зовні.
Після зчеплення ORBIS 12000 із похилою камерою комбайна оператору залишається лише під’єднати електронний роз’єм та мультимуфту для другого незалежного приводу. На обидві операції потрібно буквально кілька хвилин.
Підрозділ MAN, який входить до складу концерну Volkswagen AG та спеціалізується на виробництві комерційної техніки, оголосив про масштабне скорочення персоналу в Німеччині. За офіційною заявою компанії, до 2030 року планується зменшити штат приблизно на 2300 співробітників, що еквівалентно близько 20% усіх працівників MAN у країні. У компанії підкреслюють, що мова йде про добровільні заходи — передусім про достроковий вихід на пенсію та інші програми добровільного звільнення, а примусових скорочень не передбачено.
Рішення компанії напряму пов’язане зі зростанням фінансового тиску, з яким стикається не лише MAN, а й уся німецька автомобільна промисловість. На MAN сильний вплив мають високі витрати на електроенергію та оплату праці, а також інтенсивний тиск з боку азійських — насамперед китайських — конкурентів. Для компанії, що виробляє вантажівки, автобуси та дизельні двигуни, такі витрати стають дедалі важчим тягарем, і скорочення штату розглядається як необхідний крок для зниження операційних витрат та збереження конкурентоспроможності.
Варто зазначити, що план MAN вписується у ширшу стратегію оптимізації витрат усередині концерну Volkswagen AG. Раніше група вже оголошувала про намір скоротити до 2030 року близько 35 тисяч робочих місць у Німеччині, причому близько 20 тисяч співробітників уже погодилися на добровільне звільнення. Цей процес став важливим сигналом для галузі: навіть найпотужніші європейські автовиробники були змушені переходити до болючих реформ, щоб утриматися на ринку, де правила гри змінюються швидше, ніж будь-коли.
Ключова проблема, яка погіршує становище німецького автопрому, — це надзвичайно висока вартість виробництва. Виготовлення одного автомобіля в Німеччині обходиться в середньому у 3300 доларів лише за трудовими витратами — це майже у шість разів дорожче, ніж у Китаї. Такий розрив створює системну нерівність у витратній базі, і європейські виробники дедалі частіше програють у сегментах, де конкурентна ціна є визначальною.
Ситуацію ускладнює й слабкий ринковий попит на тлі економічної нестабільності та агресивної експансії китайських брендів, які активно нарощують свою присутність у Європі. Китайські виробники не лише пропонують більш доступні моделі, а й упевнено виходять у сегменти, які традиційно були фортецею німецьких компаній, — електромобілі, легкі комерційні авто та доступні кросовери. У таких умовах MAN змушений шукати шляхи зниження собівартості, аби зберегти позиції та рентабельність у довгостроковій перспективі.