Побудувати автомобіль, який відповідав би дедалі суворішому законодавству, важко. Автовиробники повинні брати до уваги не лише норми викидів і безпеки, але й критерії, що стосуються рівня шуму.

Переконатися, що автомобілі не надто гучні, особливо складно для компаній, що спеціалізуються на потужних автомобілях. Вони, як правило, мають гучніші вихлопи, а також ширші шини, які зазвичай шумніші.

Наприкінці 1980-х Porsche довелося створити техніку, щоб переконатися, що її спортивні автомобілі не будуть надто гучними. Заснований на моделі 928, цей одноразовий прототип почав свою роботу в 1989 році, саме тоді, коли «Назад у майбутнє, частина II» вийшла на великий екран. В альтернативному всесвіті доктор Еммет «Док» Браун їздив би на цьому замість DeLorean DMC-12. Можливо, дивна машина з Цуффенхаузена також ідеально вписалася б у антиутопічний бойовик, такий як «Божевільний Макс».

У той час як машина часу Дока використовувала кузов із нержавіючої сталі, як Cybertruck, Porsche обернув кузов автомобіля ватою. Це допомогло інженерам ізолювати та мінімізувати джерела шуму двигуна, впуску та вихлопу. Ідея цієї 928 полягала в тому, щоб оцінити рівень шуму різних сумішей для шин. Ось чому частина нутрощів автомобіля була переміщена за межі кузова.

Радіатор був розміщений попереду переднього бампера, тоді як ці два незграбні черпаки капота містили пару вентиляторів для охолодження двигуна. Великий ствол, прикріплений до капота, є місцем, де відбувався процес всмоктування, з кабелями, підключеними до ідеально закритого моторного відсіку. Зовнішній вигляд не був пріоритетом.

Вид через заднє скло був ще гіршим, оскільки спеціальний вихлоп мав величезний глушник, прикріплений до скла. Подвійні вигнуті вихлопні труби були зварені вручну та розширені до найвищої точки автомобіля, спрямованої до задньої частини. Опуклі колісні арки були додані, щоб 928 міг вмістити різні типи комбінацій коліс і шин. У своїй нинішній формі низькопрофільна гума огортає легкосплавний диск попереднього покоління 911.

Porsche обрала модель 928 через те, що 911 з повітряним охолодженням був надто гучним для роботи. 924 також було виключено, оскільки інженери хотіли автомобіль, який мав би багато потужності в нижньому діапазоні обертів. За словами механіка Porsche Гаральда Манна, 944 також не підходив через «звук коробки передач при низьких навантаженнях». Він пропрацював у компанії 40 років, більшу частину яких витратив на випробувальні стенди для оцінки рівня шуму.

Спочатку Porsche випробувала автомобіль на наявній ковзальній площадці, але з часом її поверхня змінилася, і компанії довелося імпровізувати. Для виключення змінних і отримання більш точних результатів була побудована «доріжка для вимірювання зовнішнього шуму» з використанням стандартизованого асфальту. 928 був оснащений сліковими шинами, а його рівень шуму був виміряний на рівні 63 дБ під час стандартизованого тесту на проліт на швидкості 50 км/год. Коли проводився тест, дозволена межа була набагато вищою — 74 дБ.

Цей 928 може бути гидким каченям, але він ідеально ілюструє принцип виконання функції. Випробувальний стенд з перекочуванням допоміг Porsche зробити свої автомобілі тихішими, що може здатися нерозумним, але це потрібно було зробити, щоб відповідати нормам щодо рівня шуму. Після більш ніж трьох десятиліть служби він тепер знаходиться в музеї Porsche у Штутгарті.