На честь 175-річного ювілею Берти Бенц Федеральне міністерство фінансів Німеччини випустило спеціальну поштову марку та презентувала її у музеї Mercedes-Benz. З 2 травня 2024 року марка вартістю 70 центів доступна у всіх точках продажу Deutsche Post AG.

Нова поштова марка наголошує на важливості Берти Бенц у розвитку світової автомобільної промисловості. На ній зображено її портрет поруч із запатентованим автомобілем Benz, на якому вона в 1888 році здійснила першу в історії автомобільну поїздку на дальню відстань.

Берта Бенц (Сесілія Берта Рінгер) народилася у Пфорцхаймі 3 травня 1849 року. У 1869 році вона познайомилася з інженером Карлом Бенцем, і 20 липня 1872 вони одружилися. Бенц робить двигун внутрішнього згоряння придатним для повсякденного використання, щоб реалізувати своє бачення екіпажу, що не потребує коней.

Берта Бенц зіграла у цьому велику роль, підтримавши чоловіка у його амбіціях та цікавості до технічних інновацій. Наполегливість пари була винагороджена: 29 січня 1886 Карл Бенц подає заявку на патент на свій «автомобіль з газовим двигуном».

Але нові транспортні засоби для перевезення людей і вантажів спочатку зустріли з сильним скептицизмом. Берта Бенц вживає заходів: у серпні 1888 року без відома чоловіка вона проїжджає понад 100 км з Мангейма до Пфорцхайма зі своїми двома синами Ойгеном та Ріхардом на серійній версії автомобіля Patent Motor Car.

Таким чином, Берта Бенц демонструє громадськості надійність і практичність автомобіля, а також дає важливий імпульс для технічних удосконалень.

Берта Бенц померла у Ладенбурзі 5 травня 1944 року, за два дні після свого 95-річчя. Карл і Берта Бенц отримали багато нагород за життя. Крім того, обидва були посмертно занесені до престижної Зали автомобільної слави за свої досягнення: Карл у 1984 році, а Берта у 2016 році.

Копія оригінального патенту, якого більше не існує, було додано до реєстру «Пам’ять миру» Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) у 2011 році. Тут патент 1886 стоїть в одному ряду з такими свідченнями, як Біблія Гутенберга, «Пісня про Нібелунги» та Magna Carta.