Безпілотні таксі Waymo стали доступними для всіх у Лос-Анджелесі. Компанія Waymo, що входить до групи Alphabet Inc. (материнська компанія Google), додала у свою географію ще одне місто — вже третє після Сан-Франциско і Фінікса, штат Аризона. Замовити роботаксі можна за допомогою програми Waymo One.

Щоправда, географія поки що сильно обмежена: безпілотник може їздити територією площею 207 квадратних кілометрів і не зможе відвезти клієнтів, приміром, в аеропорт.

Рік тому Waymo почала тестувати свої роботаксі в Лос-Анджелесі — другому за величиною місті США. У квітні компанія відкрила сервіс для обмеженої кількості клієнтів зі списку очікування, який розрісся до 300 тисяч осіб. Поїздки зробили платними.

Тепер же покататися можуть усі охочі. Як стверджують у Waymo, автономними машинами задоволені 98 відсотків пасажирів. Середня ціна поїздки, згідно з підрахунками користувачів Reddit, — трохи більше шести доларів за милю. Неавтономні сервіси, такі як Lyft і Uber, беруть більше.

На тиждень автомобілі компанії здійснюють близько 150 тисяч платних поїздок, проїжджаючи понад півтора мільйона кілометрів. Зростаюча популярність дозволила Waymo залучити рекордні інвестиції в розмірі 5,6 мільярда доларів.

В іншої американської компанії-розробника безпілотних машин, Cruise, справи йдуть не так добре. Минулого року дочірня компанія General Motors, у яку було вкладено мільярди доларів, позбулася дозволу на експлуатацію таксі в Каліфорнії через аварію. Однак вона працює над помилками і вже планує перезапуск тестів під наглядом регулюючих органів штату.

В Україні є чимало сайтів з оголошеннями про продаж автомобілів. Експерти Інституту досліджень авторинку проаналізували наявну там пропозицію, й визначили середній вік пропонованих авто для кожної окремої області (крім тимчасово окупованих територій).

Така інформація корисна потенційним покупцям, адже тепер вони знатимуть, де більший вибір «свіжіших» автомобілів, а для представників бізнесу це невелике дослідження теж слугуватиме певним орієнтиром, у якому з регіонів є відкладений попит на автомобілі віку меншого, ніж ті, що там же продають.

Зверху діаграми — Донецька (22,9 року), Херсонська (21,7 р.) та Луганська (21,2 р.) області. Що, зрештою, очевидно — ці території частково окуповані, й економічна активність там вкрай низька для того, щоб авторинок міг розвиватися. Місцеві власники переважно продають старіші автомобілі, середній вік яких виявився понад 20 років.

У нижній частині діаграми розташовані області, де «найсвіжіші» авто, якщо такий термін коректно застосовувати для машин з середнім віком 14-16 років. Проте у порівнянні до показників «20+» це все ж значно краще. Пропозиції про продаж легковиків меншого віку сконцентровані у Львівській (13,9 р.), Київській (14,1 р.), Тернопільській та Волинській (15,7 р.), а також у Рівненській (16,1 р.), Закарпатській (16,2 р.) та Івано-Франківській (16,9 р.) областях.

Крім Київської, усі згадані області розташовані неподалік західного кордону, тому у них склалися сприятливі умови для імпортерів різного масштабу — від приватних «гонщиків», які продають кілька авто у місяць, до досить великих хабів, котрі щомісяця постачають від ста автомобілів з пробігом до України. Щодо Київської області — тут середній вік менший через найвищу активність покупців нових авто (які згодом «підживлюють» вторинний ринок), яка спостерігається у столиці.