Компанія Rezvani, відома своїми броньовиками та позашляховиками, розробила рюкзак, який перетворюється на куленепробивний жилет за лічені секунди. За словами представників компанії, на створення Bullet-Resistant Backpack їх надихнув клієнт, який після нападу вирішив, що одного броньованого автомобіля недостатньо. Він попросили Rezvani створити щось, що могло б перетворити непримітний рюкзак на бронежилет.

Рюкзак коштує всього $495 без урахування податків. На відміну від автомобільних витворів Rezvani, рюкзак має скромний вигляд і не привертає уваги. Ніщо в ньому не говорить про те, що він створений для захисту від вогнепальної зброї. На спині є логотип Rezvani, нашивка на «липучці», люверс для шнура від навушників, а також ремені Molle і відділення для пляшки з водою.

Шляхом нескладних маніпуляцій рюкзак швидко перетворюється на бронежилет із двома куленепробивними пластинами — спереду і ззаду. Ремені дають змогу закріпити передню пластину на грудях, а вбудована пластина в спинці рюкзака забезпечує захист ззаду. У стандартній комплектації вона забезпечує захист рівня NIJ 3A. Цей рівень захищає від 9-мм пістолетів стандарту НАТО і револьверів .357 Magnum, які використовуються правоохоронними органами.

Крім того, покупці можуть змінювати пластини в рюкзаку на аналоги вищого рівня захисту, якщо захочуть. Унікальність новинки в тому, що пересічний на вигляд рюкзак легко перетворюється на бронежилет і навпаки, а також має доступну ціну. А як це працює, можна подивитися у спеціальному відео від Rezvani.

Завдяки камерам фіксації швидкості в Україні на аварійних ділянках доріг кількість дорожньо-транспортних пригод зменшилася в 5-8 разів. Також на дорогах знизилися рівень смертності та кількість постраждалих. Як пишуть Богдан Драп’ятий та Леонід Тимченко у статті «Система відеомоніторингу: як правильно законодавчо врегулювати, щоб посилити внутрішню безпеку», це позитивний приклад упровадження новітніх технологій у безпекову інфраструктуру.

Проте вони визнають, що й ці технології далекі від досконалих, адже деякі водії зменшують швидкість на ділянках дороги, де встановлено камери, а далі збільшують її.

«І в цьому питанні ми можемо знайти раціональне й дієве технічне рішення, яке також потребує внесення законодавчих змін, що дадуть змогу вимірювати середню швидкість та автоматично визначати, з якою середньою швидкістю рухався автомобіль із пункту А до пункту Б», — пишуть Драп’ятий та Тимченко.

Вони додають, що такий законопроєкт, який розробили фахівці МВС і Національної поліції спільно з народними депутатами, зареєстровано у Верховній Раді (реєстраційний номер 11029). У відомстві сподіваються, що його також буде ухвалено.

Сьогодні в Україні налічується 70 тисяч камер відеоспостереження, однак єдиної системи їх функціонування немає. Зокрема, всі вони працюють без єдиних стандартів, що робить камери малоефективними для запобігання та розкриття злочинів.