
Різке скорочення продажів автомобілів у Росії та посилення тарифної політики кремля створили серйозні виклики для китайських автовиробників, які після 2022 року зробили російський ринок одним із ключових для експансії. Тепер компанії змушені шукати нові можливості за кордоном на тлі глобальних цінових війн. Про це повідомляє Вloomberg.
Після виходу більшості західних брендів із Росії саме китайські компанії заповнили вакуум, отримавши значні прибутки. Однак наприкінці 2024 року москва підвищила так званий «збір за переробку» для імпортованих авто, що додало понад 8 тисяч доларів до вартості легковиків із невеликими двигунами.
Одночасно високі ставки кредитування обмежили купівельну спроможність населення, що спричинило падіння продажів автомобілів на 27% у першому півріччі. Імпорт машин із Китаю знизився ще сильніше — на 62%.
Ця тенденція вже б’є по трьох найпопулярніших китайських брендах у Росії, які втратили частину позицій. Попит із російського ринку раніше допоміг Китаю стати найбільшим експортером автомобілів у світі у 2023 році, і майже 20% усіх закордонних поставок тоді прямували саме туди. Тепер виробники намагаються компенсувати втрати за рахунок інших напрямків.
«Загальна частка китайських брендів на ринку Росії наблизилася до верхньої межі в 50-60%, і майбутнє зростання може бути обмежене місцевою політикою та ємністю ринку», — сказала Розалі Чен, старший аналітик дослідницької фірми Third Bridge.
Однак нова стратегія стикається з бар’єрами: ЄС запровадив до 35% тарифів на китайські електромобілі, США та Канада — 100%, а Мексика, яка вже випередила Росію за обсягами імпорту китайських авто, розглядає власні обмеження. Це пов’язано як із конкуренцією, так і з політичним тиском з боку Вашингтона.
У самій КНР виробники також борються з надлишковими потужностями та ціновими війнами, що змушує їх активніше шукати експортні ринки. Наприклад, BYD, який не має офіційної присутності в Росії, більш ніж удвічі збільшив закордонні продажі й почав конкурувати з Chery за перше місце серед експортерів.
Експерти наголошують, що китайські компанії не здатні контролювати економічні цикли на ключових ринках. За словами Пола Гонга з UBS Group AG, нинішня ситуація нагадує 2015 рік, коли падіння рубля та уповільнення економіки Китаю призвели до фінансової нестабільності в низці країн, що розвиваються.