2 апреля, 2025 
Європейська комісія наклала штраф у розмірі 458 мільйонів євро на понад 10 великих автоконцернів, які протягом 15 років координували незаконні дії у сфері переробки транспортних засобів.
До картелю входили такі гіганти, як Volkswagen, Stellantis, Ford, Honda, KIA, Toyota, Mitsubishi, Hyundai, JLR, Mazda, General Motors, Suzuki, Volvo та Renault-Nissan. Вони уклали таємну угоду, яка передбачала приховування інформації про можливості переробки автозапчастин і відмову від сплати компаніям, що займаються утилізацією старих машин.
Крім цього, учасники картелю домовилися не конкурувати у рекламі перероблених матеріалів, що порушувало правила чесної конкуренції та гальмувало розвиток екологічних ініціатив у галузі. Ця змова діяла з 2002 по 2017 рік, а її розкриття стало можливим завдяки втручанню Європейської комісії та внутрішнім свідченням компаній.
Розслідування, яке тривало кілька років, завершилося серйозними санкціями для учасників змови. Найбільший штраф отримав Volkswagen, якому доведеться виплатити 127,69 мільйона євро. Stellantis оштрафований на 99,5 мільйона євро, Renault-Nissan — на 81,46 мільйона євро, а Ford — на 41,46 мільйона євро. Інші виробники також отримали фінансові санкції, але їхні суми поки що не розголошуються.
Особливим у цій справі став випадок з Mercedes-Benz, який також брав участь у картелі, але уникнув штрафу. Компанія першою розкрила інформацію регуляторам і надала докази існування змови, скориставшись програмою звільнення від покарання для викривачів.
Окрім самих автоконцернів, покарання отримала й галузева асоціація автовиробників ACEA, яка координувала зустрічі та контакти між компаніями. Вона оштрафована на 500 тисяч євро за роль у змові.
Усі оштрафовані компанії визнали правопорушення, що дозволило їм отримати зниження штрафних санкцій на 10%. Представники Єврокомісії наголосили, що така змова значно сповільнила розвиток екологічних стандартів у автомобільній промисловості, а також позбавила споживачів права на чесну конкуренцію серед брендів.
Цей штраф є одним із найбільших антимонопольних покарань у сфері автомобілебудування за останні роки. Він сигналізує, що регулятори ЄС посилюють контроль над прозорістю ринку та екологічною відповідальністю автоконцернів.
