Кабінет міністрів 18 червня ухвалив постанову про зміни до ліцензування перевізників, ініційовані Мінрегіоном та Укртрансбезпекою, ключовою метою якого є швидка й повністю оцифрована процедура отримання ліцензій відповідно до європейських норм. Про це повідомляє Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури.

Зміни стосуються діяльності автоперевізників у сферах міжнародних пасажирських і вантажних перевезень, перевезень небезпечних вантажів та відходів, а також внутрішніх пасажирських перевезень.

Заступник міністра Сергій Деркач розповів, що за минулий рік Укртрансбезпека видала більше 11,5 тисяч ліцензій і всі вони були видані електронно, а надходження до державного бюджету склали понад 31 млн грн.

«Ухвалена постанова дає можливість удосконалити вже наявну процедуру та створити передумови для доброчесного та конкурентного ведення бізнесу перевізниками. Ключова зміна — припинення видачі ліцензій за спрощеною процедурою», — зазначив він.

Деркач додав, що окрім цього, запроваджується вимога про наявність свідоцтв професійної компетентності у водіїв та уточнені вимоги до освіти технічного персоналу, що обслуговують підприємства, механізми зупинення та відновлення чинності ліцензій у разі недобросовісного ведення бізнесу.

Ключові новації:

• Припинення видачі ліцензій за спрощеною процедурою («воєнних»).
• Вимога про наявність свідоцтв компетентності у водіїв.
• Уточнені вимоги до освіти технічного персоналу.
• Механізми зупинки/відновлення ліцензій у разі недобросовісності.
• Інтеграція реєстрів Укртрансбезпеки з базами Мін’юсту, ДПС, ПФУ.
• Скорочення терміну розгляду заяв на ліцензії до 3 днів.

У відомстві наголосили, що видані раніше ліцензії залишаються чинними. Перевізники з «воєнними» ліцензіями мають півроку на оновлення даних згідно з новими вимогами.

Норма про обов’язкове навчання водіїв запрацює через рік для забезпечення підготовки. Це відповідає директивам ЄС.

Український ринок нафтопродуктів досяг стабільності, до якої він ішов весь минулий рік після значного падіння внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.

Про це під час міжнародної конференції Petroleum Ukraine 2024 повідомив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

За його даними, у січні-травні поточного року ринок дизельного пального становив 2,2 млн т, бензинів — 621 тис. т, скрапленого газу — 349 тис. т.

«За результатами перших чотирьох місяців баланси для дизпального досягли рівня 2021 року. Зростання насамперед відбулося за рахунок вантажного транспорту — весь імпорт і експорт широкої номенклатури товарів саме «на колесах», завдяки чому збільшується споживання», — зазначив експерт.

Трохи гірша ситуація, з його слів, з бензинами і скрапленим газом. Щодо автогазу — стабільність, а для бензинів — незначне падіння. Воно викликане від’їздом українців за кордон, а також великою кількістю людей, які пішли воювати. Адже саме ці дві позиції найбільше споживаються фізичними особами.

На відміну від попереднього року, коли серед постачальників пального можна було побачити дуже екзотичні напрямки, наприклад Нідерланди, цього року українські оператори визначилися з логістично ближчими країнами.

«І це логічно, що трейдери зосередилися там, де пальне найдоступніше з логістичного погляду: звісно, це наші сусіди Польща й Румунія», — каже експерт.

Водночас попри велику відстань, в Україну досі постачається пальне з Литви.

«Де Литва, а де ми. Досить важко везти, велика відстань. Але й сьогодні, наскільки я знаю, хтось зі знайомих пробував нещодавно купити щось на Мажейкяї, так там кажуть, що ми просто завалені роботою, у нас дуже багато замовлень», — розповідає С. Куюн.

Разом із цим, як констатує експерт, в Україну почало зменшуватися постачання пального автотранспортом. Причини — залізницею дешевше і страйки поляків, які підкосили цей напрямок.

«Відповіддю ринку на ці страйки було зростання в півтора раза перевезень залізницею», — зазначає експерт.

Разом із цим очільник «А-95» не виключає, що ситуація може знову змінитися на користь автотранспорту.

«Ми, знову-таки, бачимо обстріли нафтобаз, бачимо знищені об’єкти, і не виключено, що ринок знову повернеться на залізницю. Адже залізниця — це нафтобази, а нафтобази — ризик. Відповідно, я не виключаю, що, швидше за все, ми знову побачимо зростання постачань автотранспортом», — резюмував експерт.