Архивы за месяц Июнь, 2024

Porsche розсекретила заводський прототип Targa з музейної колекції. Ретро автомобілі

Винахід кузова Targa та впровадження турбонагнітачів на дорожніх серійних автомобілях стали одними з ключових досягнень в історії Porsche. Проте комбінація цих двох рішень з’явилася лише в 911 Turbo Targa G-серії, але насправді німецька марка ще до того вивчала можливість випуску турбованої тарги на базі свого сімейства спорткарів з переднім розташуванням двигуна з рідинним охолодженням і трансмісія типу Transaxle з рознесеним двигуном і КПП. Але в результаті серійними такі машини не стали.

Розробка 924 Targa розпочалася 1 травня 1977 року за номером 927/57. У типовій для Porsche манері проєкту було присвоєно два номери: з лівим кермом — номер 941, з правим кермом — 942. Версія з безнаддувним двигуном та версія з турбодвигуном були частиною планів від самого початку проєкту. На папері дизайнери втілили в життя кілька ідей 924 Targa зі знімною вручну секцією даху, наприклад, як купе з великими скляними задніми дверима або як автономну кришку багажника.

У той самий час почала формуватися нова ідея концепції Targa майбутнього. Вона полягала в тому, щоб уможливити зміщення скляного даху над заднім склом, як це було реалізовано пізніше на 911 Targa (993). Прототип 924 Targa був створений на базі 924 Turbo 1979 модельного року, пофарбованого в кольорі Alpine White з яскравими контрастними вставками в центрі сидінь. Прототип вписався у загальну лінійку моделі, а концепт-кар виглядав практично готовим до виробництва — лінія даху 924 Targa повторює знайому форму 924 з великим скляним куполом.

Верхня частина дуги, що становить близько третини даху, виготовлена з того ж пластика, що і дах Targa, завдяки чому зовнішність автомобіля нагадує модель 911 Targa. Закінчення проєкту, зафіксоване у документах, датоване 29 лютого 1980 року. Оскільки витрати на розробку та оснащення були визнані надто високими, а жорсткість кузова була сумнівною, а також були проблеми з оглядовістю, розробка 924 Targa була зупинена. Єдиний прототип машини залишився у Porsche Museum.

Знаменитий спорткар 90-х простояв 30 років занедбаним у дворі. Ретро автомобілі

У Великій Британії виявили покинутий раритет — Lotus Carlton 1991 року. Рідкісний спортивний седан три десятиліття простояв на подвір’ї будинку. Про нього розповіли у відео на Youtube-каналі IMSTOKZE.

Раритетне авто експлуатували всього 2-3 роки і після цього покинули з невідомих причин. Седан непогано зберігся, хоча стояв просто неба.

На кузові фарба місцями облупилася, проте іржі немає, що дуже добре, враховуючи той факт, що в основі Lotus Carlton лежить Opel Omega, який швидко іржавів.

Двигун Lotus Carlton не заводиться і потребує ремонту. Утім, власник і сам не займається відновленням авто, але й не готовий продати його, хоча зараз ціна таких авто сягає $75 000.

Lotus Carlton, також відомий, як Opel Lotus Omega, — рідкісна заряджена версія седана. Усього з 1990 по 1992 рік виготовили лише 950 таких авто.

Спеціалісти Lotus розробили для Opel Omega 3,6-літрову 382-сильну турбошістку. Вона зробила авто найшвидшим у світі седаном: із 6-ступінчастою механічною КПП він розганявся до сотні за 5,4 с і розвивав 282 км/год.

Крім того, доопрацювали шасі авто, встановили покращені гальма, обвіс та антикрило. У салоні з’явилися спортивні крісла.

Дуже рідкісний спорткар Matra Jet 6 SS виставили на аукціон. Автомобільні аукціони

На онлайн-аукціоні Bring a Trailer виставлений на торги спорткар Matra Jet 6 SS, випущений у 1967 році. Це остання модифікація моделі перед завершенням її виробництва — всього було випущено трохи більше двох сотень Matra Jet 6.

Спорткар, спочатку відомий як Rene Bonnet Djet, деякі історики автопрому називають першим у світі дорожнім автомобілем із середньомоторним компонуванням, тобто з мотором позаду салону. За 4 дні до кінця торгів за раритет у непоганому стані пропонують лише 12,5 тисяч доларів.

Спочатку спорткар, який пізніше отримав популярність як Matra Jet, був розроблений французьким інженером Рене Бонне, який організував виробництво купе від свого імені ще на початку 1960-х. Rene Bonnet Djet відрізнявся розташованим за салоном невеликим двигуном від Renault, повністю незалежною підвіскою на А-подібних важелях, дисковими гальмами і склопластиковими кузовними панелями.

Рене Бонне намагався просувати свою розробку на локальному ринку кілька років, але успіху Djet не допомогли навіть кілька перемог у молодших класах «24 години Ле-Мана». В результаті Бонне в 1964 році продав свою компанію промисловому конгломерату Matra, для якого придбання фірми стало першим досвідом в автопромі, а спорткар, перейменований на Matra Djet, — першою моделлю.

Зараз марка Matra майже невідома, але в активі компанії є, наприклад, співпраця з Renault у першій половині 1980-х, що призвело до появи бестселера Renault Espace.

Matra Jet оснащувалась моторами Renault весь час виробництва, але якщо спочатку на купе встановлювали малокубатурні загальнодоступні двигуни, то згодом Jet отримала більш спортивні та потужні силові агрегати від підрозділу Gordini.

Виставлена на торги Jet 6 SS — фінальна модифікація спорткара, укомплектована мотором об’ємом 1255 куб. см потужністю 105 кінських сил. З таким двигуном Jet 6 могла розганятися до 210 км/год. Загальний тираж моделі під маркою Matra склав близько півтори тисячі машин.

Продавець стверджує, що цей екземпляр був куплений американським солдатом у Франції у 1968 році та перевезений до США. Наприкінці 1970-х автомобіль вирішили реконструювати та повністю розібрали, але проект не був завершений, і спорткар близько 20 років провів у вигляді комплекту деталей. На початку 2000-х Matra Jet 6 SS відновили, але вже у Нідерландах, де автомобіль перебуває і зараз.