Безліч досліджень були присвячені тому, як вихлопні гази автомобілів забруднюють навколишнє середовище, зокрема повітря, яким ми дихаємо. Однак тепер учені виявили, що наші авто куди небезпечніші для міських водних артерій, пише New Atlas.

У новому дослідженні австралійські вчені виявили, що спрацьовування шин є основним фактором забруднення міських водних шляхів, утворюючи тверді частинки, зокрема й мікропластик. На щастя, дослідникам також вдалося виявити ефективні способи зменшення цього типу забруднення, яке впливає на здоров’я довкілля та людей.

Тривожне дослідження також показало, що забруднення від зносу шин насправді призводить до більшого забруднення частинками в масі, ніж вихлопні гази. Звіт експертів Імперського коледжу в Лондоні, опублікований у лютому 2023 року, засвідчив, що зношення шин у містах може становити в 4 рази більший ризик для довкілля, ніж інші види мікропластику.

У новому дослідженні вчені з австралійського Університету Гріффіта зосередилися на вивченні кількості й типу частинок зносу шин (TWP), виявлених у міських зливових стоках, а також розглянули можливі способи зменшення їхньої кількості.

За словами провідного автора дослідження Шима Зіаджахромі, зливові стоки містять безліч відкладень, хімічних, органічних і фізичних забруднювачів, а також є важливими артеріями, за допомогою яких мікропластик, змитий із міського середовища, потрапляє до місцевого водного середовища проживання.

Коли автомобільні шини зношуються, вони виділяють отруту частинок різного розміру: від видимих шматочків гуми до мікрочастинок. Статистика свідчить про те, що щорічно в усьому світі викидається близько 6,6 мільйона тонн TWP. Відходи зношених шин не розкладаються природним шляхом, а тому накопичуються в навколишньому середовищі, де взаємодіють із іншими забруднювачами й організмами.

Під час дослідження вчені відібрали 25 проб зливових вод із автостоянок і доріг по всьому Квінсленду під час ураганів у 2020 році. Далі вчені вивчили зразки та виявили, що зливові стоки можуть значною мірою сприяти збільшенню кількості мікропластику в міських водних шляхах.

Науковці провели низку додаткових експериментів і виявили, що водно-болотні угіддя і ставки-відстійники здатні видаляти мікропластик зі зливової води. Також учені оцінили ефективність пристрою для очищення зливових вод, призначеного для видалення забруднень. Він являє собою мішок із сітки розміром 0,2 міліметра, який встановлюється на зливові стоки.

За словами співавтора дослідження Фреда Леуша, від самого початку цей мішок був призначений для вловлювання великих забруднювальних речовин, відкладень, сміття, олій і жирів. Однак учені виявили, що він також ефективний у видаленні мікропластику зі зливових вод. Обидві стратегії, за словами дослідників, пропонують засоби пом’якшення накопичення мікропластику в наших водних шляхах.