Українські виробники здатні задовольнити 100% потреби громад у техніці і транспорті. Вітчизняні підприємства виробляють сміттєвози, дорожні, поливальні та ремонтні машини, екскаватори, навісне обладнання, автобуси, електробуси, тролейбуси, трамваї.

Про це повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський в коментарі кореспонденту Delo.ua, а також розповів про деталі в соцмережах.

Оновлений каталог української комунальної техніки

14 жовтня на виставці «Комунтех-2025» представили новий випуск каталогу «Українська техніка для громад», до якого увійшли 325 одиниць різної техніки, яка виробляється на 41 підприємстві з 14 областей України.

У каталозі можна ознайомитись з технікою українського виробництва. Зокрема, вітчизняні підприємства виробляють сміттєвози, дорожні, поливальні та ремонтні машини, екскаватори, навісне обладнання, автобуси, електробуси, тролейбуси, трамваї тощо.

«Оскільки ми займаємося розвитком машинобудування досить давно і досить ґрунтовно, то в цьому каталозі є всі або майже всі наявні виробники української комунальної техніки. Може так статися, що ми когось одного-двох не знаємо, або якесь підприємство раніше було імпортером і з огляду на закон про локалізацію зараз починає освоювати виробництво… Ми такого не виключаємо і радіємо, коли з’являються нові виробники, яких ми не знали, але цей каталог — це зріз українського машинобудування саме по комунальній техніці, міському транспорту станом на зараз», — розповів нардеп нашому кореспонденту.

Говорячи про те, які кошти можуть виділяти громади на закупівлю комунальної техніки, Кисилевський зазначив, що кожна громада вирішує самостійно, і додав, що цей ринок вимірюється «десятками мільярдів гривень» на рік.

Пріоритет вітчизняним виробникам

Кисилевський зауважив, що наразі в Україні понад 1400 територіальних громад, і навіть найменшим потрібні 5-7 одиниць комунальної та іншої техніки, не кажучи вже про великі міста, де потреба вимірюється сотнями одиниць.

Тому, на його думку, кожен керівник комунального підприємства чи голова громади повинен знати, що немає такої техніки для комунальних потреб, яку не виробляють українські заводи.

«Це великий ринок, де пріоритет у закупівлях, згідно з законодавством про локалізацію, належить українським виробникам. Їхня робота може стати імпульсом для розвитку економіки в умовах війни», — підкреслив нардеп.

Він додав, що в середньому одне робоче місце при створенні колісної комунальної техніки дає 5-6 робочих місць по ланцюгу постачання. Для прикладу, у виробництві українського автобуса задіяно близько 200 підприємств по всій країні.

Кисилевський переконаний, що придбання громадами імпортної техніки за наявності аналогічної української є крадіжкою коштів у армії і у самих себе.

«Адже податки з іноземного товару підуть в іноземний бюджет на фінансування іноземного війська. І навпаки, до 40% коштів, витрачених громадами на українську техніку, повертається в бюджети різних рівнів, ці кошти йдуть на потреби громад і на підтримку армії української», — підкреслив він.

Як розповів депутат виданню Delo.ua, законодавство про локалізацію забороняє замовникам купувати техніку з Китаю, Туреччини, країн СНД, тобто з усіх країн, які не є підписантами угоди Світової організації торгівлі про публічні закупівлі (GPA). Але замовник може закуповувати техніку, зокрема, з Євросоюзу, США, Японії, Південної Кореї.

«Відповідно, якщо замовник заможний і може дозволити собі Mercedes, за законом він може купити собі Mercedes або MAN, або Scania, або те, що йому більше подобається. Закон це не забороняє. Тобто право таке у замовника є», — пояснив він.

Кисилевський окремо звернув увагу на закупівлю техніки за кредитні кошти, наприклад, Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) чи Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), які «живуть за своїми правилами».

«Поки що ми, як держава, не змогли знайти спосіб, яким чином закликати ці фінансові організації до здорового глузду. Бо приклад, коли ЄБРР профінансував купівлю турецьких автобусів для мерії Миколаєва, це, на мою думку, є безглуздям як з точки зору ЄБРР, так і з точки зору української держави. Тобто, це є нелогічним. Але вони діють за своїми власними закупівельними правилами», — наголосив народний депутат.

Він додав, що держава намагається створити інструменти, якими мотивувати замовників купувати саме українську техніку.

«З одного боку, ми їх мотивуємо вимогою закону про локалізацію, а з іншого боку — мотивуємо державною компенсацією. Є програма 15% компенсації вартості української техніки. Та техніка, яка має 40% локалізації, може підпадати під цю програму, і приватний покупець такої техніки, і комунальне підприємство-покупець такої техніки, якщо купує за власні кошти, може скористатися цією компенсацією», — розповів Кисилевський.

Він додав, що каталог «Українська техніка для громад» створений в межах політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні».