Китайські автовиробники потрапили в центр міжнародного скандалу через схему експорту, яка дозволяє їм продавати нові автомобілі як вживані, тим самим завищуючи показники продажів і фактично маніпулюючи глобальною торговельною статистикою. Незважаючи на те, що автомобілі декларуються як уживані, в переважній більшості випадків ідеться про абсолютно нові транспортні засоби з нульовим пробігом, що лише формально мають реєстрацію на території Китаю.

За офіційними даними, у 2024 році з Китаю було експортовано 436 тисяч легкових і комерційних автомобілів, які класифікувалися як уживані. Проте за оцінками експертів, понад 90% із них взагалі не мали пробігу. Це означає, що в багатьох випадках йдеться про суто бюрократичну процедуру — машини лише формально ставляться на облік у Китаї, а потім одразу експортуються за кордон як уживані. Такий механізм дозволяє китайським брендам обходити торговельні обмеження, які можуть стосуватися ввезення нових авто, і водночас фіксувати ці продажі як по вноцінну внутрішню реалізацію, чим штучно покращується статистика.

Участь у таких маніпуляціях беруть і місцеві органи влади, які бачать у цьому можливість реалізувати економічні завдання, поставлені центральною владою. Так, наприклад, муніципалітет Шеньчженя оголосив про масштабне розширення спеціального логістичного хабу для зберігання «вживаних автомобілів з нульовим пробігом», аби досягти цільового показника у 400 тисяч експортованих одиниць. У деяких містах навіть тимчасово послаблюють обмеження на реєстрацію автомобілів, аби підтримати схему.

Водночас ситуація викликає занепокоєння не лише серед міжнародних спостерігачів, а й усередині самої китайської галузі. Один з провідних представників автомобільного сектору, Вей Цзяньцзюнь, відкрито розкритикував практику масового експорту «нових вживаних» авто. На його думку, така політика може призвести до глибокої кризи в галузі, адже порушує ринковий баланс, стимулює надвиробництво та спотворює реальні економічні показники.

На тлі дедалі жорсткіших перевірок з боку Євросоюзу, США та інших країн, які розглядають китайський експорт як загрозу для місцевої автомобільної індустрії, подібна схема може мати серйозні наслідки для міжнародного іміджу Китаю та спричинити нові хвилі митних бар’єрів.

Таким чином, попри видимі економічні переваги такої стратегії для окремих китайських регіонів, вона відкриває багато запитань як до прозорості глобальної торгівлі, так і до етичності бізнес-практик у галузі, яка відіграє дедалі важливішу роль у світовій економіці.