Експерти Інституту досліджень авторинку проаналізували статистику реєстрацій транспортних засобів в Україні й визначили найпопулярніші моделі у трьох сегментах вантажівок масою понад 3,5 тонни (окрім сідлових тягачів): імпорті вживаних, внутрішніх перепродажах та купівлі нових машин, в тому числі — переобладнаних в Україні.

Динаміка ринку вантажівок

Обсяг ринку вантажних авто з повною масою понад 3500 кг за підсумками вересня 2025 року склав 1454 шт. У порівнянні з серпнем цього ж року це на 2,4% менше, а також на 27,9% менше відносно результатів вересня 2024 року. Щомісячні обсяги наведені на діаграмі.

Структура цього сегмента наступна: 71,7% (1043 шт.) — внутрішні перепродажі, 15,1% (219 шт.) — імпорт вживаних вантажівок; 3,9% (56 шт.) — імпорт нових, 9,4% (136 шт.) — продажі вироблених (або переобладнаних в заводських умовах) в Україні. Загальна частка нових машин цієї групи склала 13,2%.

Динаміка за окремими підсегментами, частки яких щойно були наведені, наступна:

• Внутрішні перепродажі: -6,2% M-M, -32,9% Y-Y
• Імпорт вживаних: +21,0% M-M, +7,9% Y-Y
• Імпорт нових: -21,1% M-M, -29,1% Y-Y
• Вироблені в Україні: +7,9% M-M, -25,3% Y-Y

ТОП-10 вантажівок на внутрішньому ринку

Найпопулярнішим типом у цьому підсегменті стали самоскиди, також стабільний попит був на фургони та бортові версії.

Ситуація з моделями стабільно контрастна: з одного боку — сучасні машини європейських брендів, з іншого — техніка ще з радянських часів, яка, попри вік, досі перебуває в обігу. Лідирує цього разу сімейство ЗіЛ-130 з усіма похідними версіями. Другий у списку ГАЗ-3307(08, 09) — типовий приклад «спадку союзу», що все ще намагається триматись у строю. Третя позиція дісталася вантажівкам на шасі Т1/Т2 від Mercedes-Benz, випуск яких припинено ще у 1995-96 роках.

Варто зазначити, що цей сегмент найстаріший на українському авторинку — середній вік вантажівок групи 3500+кг склав 24 роки.

ТОП-10 імпортних вантажівок з пробігом

Найчастіше український автопарк минулого місяця поповнювали фургони з гідробортом, звичайні фургони, та контейнеровози.

У сегменті імпорту важких і середньотоннажних вантажівок цього разу чітко видно трійку лідерів: Mercedes-Benz Atego, за яким Mercedes-Benz Sprinter, і на третій сходинці MAN TGL. Зі зрозумілих причин, тобто відсутності пропозиції за кордоном з машинами радянського виробництва, наш автопарк поповнюється вживаними вантажівками європейських марок.

Середній вік новоприбулих вантажних машин з повною масою понад 3,5 т склав 9,2 року.

ТОП-10 нових вантажівок

У цьому підсегменті найбільший попит був на самоскиди, фургони-рефрижератори, та фургони з гідробортом.

Серед нових вантажівок, зареєстрованих минулого місяця, домінують незнайомі широкому загалу бренди — переважно це шасі з іноземним походженням, які після дообладнання в Україні отримують зовсім інші назви Точніше — індекси з різноманітним набором символів. Першість цього разу здобуває фургон з гідробортом від Спецкомсервіс (СКС) на базі MAN TGL. Далі у списку Scania P-серії, та Daewoo Novus — самоскиди, партія яких була куплена у Хмельницький.

Українські виробники здатні задовольнити 100% потреби громад у техніці і транспорті. Вітчизняні підприємства виробляють сміттєвози, дорожні, поливальні та ремонтні машини, екскаватори, навісне обладнання, автобуси, електробуси, тролейбуси, трамваї.

Про це повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський в коментарі кореспонденту Delo.ua, а також розповів про деталі в соцмережах.

Оновлений каталог української комунальної техніки

14 жовтня на виставці «Комунтех-2025» представили новий випуск каталогу «Українська техніка для громад», до якого увійшли 325 одиниць різної техніки, яка виробляється на 41 підприємстві з 14 областей України.

У каталозі можна ознайомитись з технікою українського виробництва. Зокрема, вітчизняні підприємства виробляють сміттєвози, дорожні, поливальні та ремонтні машини, екскаватори, навісне обладнання, автобуси, електробуси, тролейбуси, трамваї тощо.

«Оскільки ми займаємося розвитком машинобудування досить давно і досить ґрунтовно, то в цьому каталозі є всі або майже всі наявні виробники української комунальної техніки. Може так статися, що ми когось одного-двох не знаємо, або якесь підприємство раніше було імпортером і з огляду на закон про локалізацію зараз починає освоювати виробництво… Ми такого не виключаємо і радіємо, коли з’являються нові виробники, яких ми не знали, але цей каталог — це зріз українського машинобудування саме по комунальній техніці, міському транспорту станом на зараз», — розповів нардеп нашому кореспонденту.

Говорячи про те, які кошти можуть виділяти громади на закупівлю комунальної техніки, Кисилевський зазначив, що кожна громада вирішує самостійно, і додав, що цей ринок вимірюється «десятками мільярдів гривень» на рік.

Пріоритет вітчизняним виробникам

Кисилевський зауважив, що наразі в Україні понад 1400 територіальних громад, і навіть найменшим потрібні 5-7 одиниць комунальної та іншої техніки, не кажучи вже про великі міста, де потреба вимірюється сотнями одиниць.

Тому, на його думку, кожен керівник комунального підприємства чи голова громади повинен знати, що немає такої техніки для комунальних потреб, яку не виробляють українські заводи.

«Це великий ринок, де пріоритет у закупівлях, згідно з законодавством про локалізацію, належить українським виробникам. Їхня робота може стати імпульсом для розвитку економіки в умовах війни», — підкреслив нардеп.

Він додав, що в середньому одне робоче місце при створенні колісної комунальної техніки дає 5-6 робочих місць по ланцюгу постачання. Для прикладу, у виробництві українського автобуса задіяно близько 200 підприємств по всій країні.

Кисилевський переконаний, що придбання громадами імпортної техніки за наявності аналогічної української є крадіжкою коштів у армії і у самих себе.

«Адже податки з іноземного товару підуть в іноземний бюджет на фінансування іноземного війська. І навпаки, до 40% коштів, витрачених громадами на українську техніку, повертається в бюджети різних рівнів, ці кошти йдуть на потреби громад і на підтримку армії української», — підкреслив він.

Як розповів депутат виданню Delo.ua, законодавство про локалізацію забороняє замовникам купувати техніку з Китаю, Туреччини, країн СНД, тобто з усіх країн, які не є підписантами угоди Світової організації торгівлі про публічні закупівлі (GPA). Але замовник може закуповувати техніку, зокрема, з Євросоюзу, США, Японії, Південної Кореї.

«Відповідно, якщо замовник заможний і може дозволити собі Mercedes, за законом він може купити собі Mercedes або MAN, або Scania, або те, що йому більше подобається. Закон це не забороняє. Тобто право таке у замовника є», — пояснив він.

Кисилевський окремо звернув увагу на закупівлю техніки за кредитні кошти, наприклад, Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) чи Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), які «живуть за своїми правилами».

«Поки що ми, як держава, не змогли знайти спосіб, яким чином закликати ці фінансові організації до здорового глузду. Бо приклад, коли ЄБРР профінансував купівлю турецьких автобусів для мерії Миколаєва, це, на мою думку, є безглуздям як з точки зору ЄБРР, так і з точки зору української держави. Тобто, це є нелогічним. Але вони діють за своїми власними закупівельними правилами», — наголосив народний депутат.

Він додав, що держава намагається створити інструменти, якими мотивувати замовників купувати саме українську техніку.

«З одного боку, ми їх мотивуємо вимогою закону про локалізацію, а з іншого боку — мотивуємо державною компенсацією. Є програма 15% компенсації вартості української техніки. Та техніка, яка має 40% локалізації, може підпадати під цю програму, і приватний покупець такої техніки, і комунальне підприємство-покупець такої техніки, якщо купує за власні кошти, може скористатися цією компенсацією», — розповів Кисилевський.

Він додав, що каталог «Українська техніка для громад» створений в межах політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні».