Автомобільний ринок Китаю опинився на межі глибокої кризи, що може мати довготривалі наслідки як для місцевих дилерських мереж, так і для самих автовиробників. За даними Китайської асоціації пасажирських автомобілів (CPCA), лише менше 30% дилерів змогли отримати прибуток у першій половині 2025 року, тоді як решта опинилися у збитках через затяжну «цінову війну» між виробниками, різке зростання електронної комерції та падіння попиту на традиційні автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння.

Продажі серед 14 найбільших гравців ринку скоротилися на 10% у першій половині 2025 року, продовжуючи спад, що розпочався ще 2024-го, коли обсяги зменшилися на 18%. Прибутковість дилерів обвалилася настільки, що більшість із них не лише не отримують позитивного грошового потоку, а й стикаються з браком оборотних коштів для обслуговування банківських кредитів. За словами генерального секретаря CPCA Цуя Дуншу, ситуація стала настільки складною, що багато компаній ризикують просто не дожити до кінця наступного року.

Причини кризи криються не лише у зниженні купівельної активності. Масштабна «цінова війна», розгорнута між провідними китайськими автовиробниками, призвела до того, що роздрібні ціни на автомобілі часто виявляються нижчими від закупівельних. У результаті продаж нових машин більше не приносить прибутку, а навпаки — збільшує фінансові втрати дилерів. Особливо гостро це відчувається у сегменті автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння, де виробники, намагаючись зберегти частку ринку, вимушено знижують ціни до мінімуму.

Паралельно дилерів виштовхує з ринку швидке зростання електронної комерції. Все більше споживачів купують автомобілі онлайн безпосередньо у виробників, оминаючи традиційні автосалони. Це посилює конкуренцію, а також скорочує можливості дилерів отримувати прибуток від супутніх послуг — страхування, продажу запчастин і післяпродажного обслуговування.

Додатковий тиск створило перевиробництово: у гонитві за обсягами продажів багато брендів завищили плани поставок, і тепер дилерські склади переповнені автомобілями, які важко реалізувати. При цьому інтерес покупців до уживаних авто теж знижується, що позбавляє дилерів ще одного важливого джерела доходу.

Проблеми поглиблює і зміна бізнес-моделі окремих виробників. Такі компанії, як Xpeng та Zeekr, які раніше продавали машини напряму, почали переходити на дилерську систему, але при цьому переклали більшість фінансових ризиків на своїх партнерів. Дилери тепер несуть відповідальність за фінансування запасів, рекламу, обслуговування клієнтів і навіть логістику, тоді як прибуток від продажу залишається мінімальним.

Як зазначає Цуй Дуншу, навіть перехід на продаж електромобілів і гібридів не рятує ситуацію, адже обслуговування таких авто потребує менше запчастин і технічних робіт, що значно знижує дохід дилерських центрів. За його словами, якщо уряд не втрутиться, галузь може зіткнутися з масовими банкрутствами протягом найближчих двох років.

Він звернувся до китайської влади з проханням запровадити термінові заходи підтримки, серед яких — розширення кредитних ліній, пом’якшення умов банківського фінансування та продовження чинних програм допомоги. У CPCA попереджають, що зникнення дилерських мереж неминуче вдарить і по самих автовиробниках, які втратять інфраструктуру для продажів, післяпродажного обслуговування та підтримки клієнтів.

Сьогодні в Китаї налічується близько 30 тисяч автодилерів, які забезпечують не лише продаж нових машин, а й надають широкий спектр послуг — від ремонту та сервісу до страхування. Але без державного втручання ця система ризикує почати руйнуватися, що може перерости у кризу всього автомобільного ринку країни.