З початком війни чимало українців знайшли прихисток в Чехії. Багато хто вже пристосувався тамтешнього життя та встиг сісти за кермо.

Правила дорожнього руху в Чехії подібні до українських, проте є відмінності. Є різниця щодо швидкісного режиму, паркування, платних магістралей, безпекових вимог. Окрім цього є деякі бюрократичні нюанси характерні для більшості європейських країн.

Штраф за українське водійське посвідчення

Водії, прибувши у Чехію, мають замінити посвідчення, у разі невідповідності зразку, передбаченому Конвенцією про дорожній рух. Розмір штрафу за таке порушення — 25 тисяч крон (у перерахунку в гривню — близько 37 тисяч гривень) та заборона на керування автомобілем на один рік. Можна у реєстрі водіїв магістрату уточнити, чи можна змінити водійське посвідчення, чи пройти курс в автошколі. Посвідчення водія обійдеться у 200 крон (295 грн). Оперативне виготовлення документа за 5 днів коштуватиме 700 крон (1035 гривень).

Штрафи за перевищення швидкості:

• до 19 км/год — 1 тис. крон (майже 1,5 тис. грн);
• від 20 до 29 км/год у населеному пункті — 2,5 тис. крон (3700 грн), за межами населеного пункту — 1 тис. крон (майже 1,5 тис. грн);
• від 30 до 39 км/год — 2,5 тис.крон (3,7 тис. грн);
• від 40 до 49 км/год у населеному пункті -– 5 тис.-10 тис. крон (від 7,4 тис. до 14,8 тис.грн), за межами — 2,5 тис. крон (3,7 тис. грн);
• від 50 км/год — 5 тис.-10 тис. крон (від 7400 до 14800 грн).

Штрафи за перевезення пасажирів

Штраф за перевезення дітей до 12 років та нижчих за 150 см без спеціальних дитячих крісел — доведеться заплатити 2 тис. крон (майже 3 тис. грн).

Оштрафувати можуть, якщо не використовувати ремені безпеки. Пристебнутими мають бути водій і всі пасажири. У іншому разі передбачений штраф 2 тис. крон (майже 3 тис. грн).

Штрафи за комплектацію машини

В авто обов’язкові: аптечка, знак аварійної зупинки, жилет, світловідбивний, запасне колесо, домкрат і балонний ключ, набір запасних ламп і запасні запобіжники. Штраф за їх відсутність — від 1 тис.до 2 тис. крон (від 1,5 тис. до 3 тис. грн).

Україна у січні-жовтні 2022 року імпортувала 5,8 млн тонн нафтопродуктів (бензини, дизпаливо, мазут, реактивне пальне й інше), що на 13,1% менше, ніж за аналогічний період торік (6,67 млн тонн). Про це йдеться в даних Державної митної служби.

Як повідомляється, нафтопродукти імпортовано на суму $6,88 млрд, що на 70,2% більше, ніж у січні-жовтні 2021 року ($4,04 млрд).

Із білорусі імпортовано палива на $793,51 млн (довоєнний період, частка — 11,53%), з Індії – на $755,72 млн (10,98%), з Польщі — на $635,01 млн (9,22%), з інших країн — на $4,7 млрд (68,27%).

Крім того, Україна за 10 місяців експортувала 56,07 тис. тонн (-80% до січня-жовтня 2021 року) нафтопродуктів на загальну суму $66,41 млн (-59,4%). Вартість постаченого на адресу контрагентів із Литви палива становила $16,4 млн, з Туреччини — $11,54 млн, з Естонії — $6,02 млн, з інших країн — $32,45 млн.

Як повідомлялося, Україна у січні-вересні 2022 року імпортувала 5,24 млн тонн нафтопродуктів, що на 12,6% менше, ніж за аналогічний період торік (5,99 млн тонн).

Торік Україна імпортувала 8,79 млн тонн нафтопродуктів, що на 9,6% більше, ніж 2020 року (8,02 млн тонн).

Схоже, що усі намагання європейських автовиробників захистити свій ринок від навали китайських автомобілів виявилися марними. Так чи інакше — чи то придбанням європейських брендів, чи виробництвом відомих марок на території Китаю, все більше автомобілів із Піднебесної імпортується на європейський ринок.

Колись тоненький струмок китайського автомобільного імпорту до Європи поступово перетворюється на річку. І наразі китайські моделі створюють серйозну конкуренцію європейським. Їхні традиційні бонуси: нижчі ціни та краща комплектація, а сьогодні — ще й відсутності дефіциту. Навіть інколи здається, що так звана чип-криза існує для всіх окрім автовиробників із Піднебесної. Звичайно, китайські автівки ще мають досить вад для справедливої критики. Але із кожним роком претензій стає все менше. Особливо, коли мова йде про електрокари.

Зміни, хоч і повільно та непомітно, але відбуваються. З одного ьбоку, китайські бренди поступово збільшують і збільшуватимуть свою частку на європейському ринку. З іншого, — європейські бренди вироблятимуть більше електромобілів у Китаї, вважають експерти PwC.

Аналітик з питань електрифікації Маттіас Шмідт каже, що цього року в Європі, ймовірно, буде продано близько 200 000 автомобілів китайських брендів. Із них близько 90 000 повністю електричних, 40 000 гібридів, що підключаються до мережі, а решта — зі звичайними трансмісіями.

Паралельно, за інформацією Шмідта, західні бренди експортуватимуть до Європи близько 100 000 повністю електричних транспортних засобів зі своїх китайських виробничих майданчиків.

«У той час, як китайські виробники продають все більше і більше BEV в Європі, європейські і американські виробники все частіше переміщують виробництво BEV в Китай», — йдеться в дослідженні PwC.

Фелікс Кунерт, партнер і керівник автомобільної галузі PwC Німеччина, сказав, що європейські автовиробники продовжують стикатися з проблемами ланцюга поставок і зосереджуються на виробництві у Європі більш дорогих (і менших обсягів) електромобілів.

«Китайські виробники оптимізували та розвинули свою продукцію на внутрішньому ринку. Тому, тепер вони завозять до Європи доступні моделі BEV, інноваційні технології та нові концепції», — сказав Кунерт.

За словами фахівців PwC та інших аналітиків, колишні спроби китайських брендів вийти на європейський ринок здебільшого провалювалися. Але досвід Китаю в області повністю електричних транспортних засобів цього разу може стати їхньою конкурентною перевагою.

«Китайські автовиробники зараз прагнуть консолідувати свою позицію в Європі», — заявляють у PwC. «Порівняно з їхнім попереднім виходом на ринок за останнє десятиліття, умови гри тепер значно вирівняні».

PwC прогнозує, що китайські бренди матимуть частку ринку електромобілів у Європі від 3,8% до 7,9%.

Сприйняття бренду автомобілістами та потенційними покупцями є ключовим, а «китайські бренди все ще відносно невідомі в Європі. Їм потрібно багато працювати, щоб створити міцну репутацію BEV, особливо коли мова йде про преміальні моделі», йдеться у дослідженні PwC.

Провідними китайськими виробниками електромобілів за перші сім місяців року є MG від SAIC і Polestar від Geely та Volvo. Інші бренди, такі як Nio та XPeng, наразі не справляли впливу. У Західній Європі частка китайських брендів на ринку електромобілів у першій половині 2022 року становила 5,2%, порівняно з 3,8% у першій половині 2021 року.

За прогнозом фахівців PwC, такий розвиток подій перетворить Європу на нетто-імпортера автомобілів. У 2025 році надлишок імпорту складе тут понад 221 000 автомобілів. Цікаво, що у 2015 році Європа експортувала близько 1,7 млн автомобілів. За даними дослідження PwC, до 2025 року в Європі можна буде продати до 800 000 автомобілів китайського виробництва, більшість з яких — повністю електричні транспортні засоби. А це — майже половина європейського експорту 2015 року.

За даними аналітиків PwC, з потенційних 800 000 китайських автомобілів, близько 330 00 будуть від західних автовиробників, таких як Tesla, BMW і Renault Group. Вони і зараз експортують електромобілі до Європи з Китаю, включаючи Tesla Model 3, BMW iX3 і Dacia. Наступного року очікуються значні обсяги імпорту від спільного підприємства Smart, Geely та Mercedes-Benz. СП виготовлятиме нове покоління електромобілів Smart у Китаї, а не в Європі.