У Тернополі з молотка йдуть ретроавтомобілі з приватного музею, а все для того, щоб закупити машини для збройних сил та збудувати модульні будинки для переселенців. Усього у ретроклубі тридцять п’ять елітних автівок поважного віку, усі вони на ходу.

З тридцяти п’яти ретро-машин вже проданий «Ягуар». Елітне авто колись належало американському президенту Ніксону, згодом він подарував машину Брежнєву, розповідає власник колекції.

«Ми продали «Ягуар» і вже придбали автомобіль — перший, який став тисячним в проєкті «Тисячний автомобіль свободи», ми цей автомобіль передали на передову. Якщо цей автомобіль врятує комусь життя, чи допоможе в нашій перемозі, я вважаю, що це гідна інвестиція», — каже власник колекції ретроавто Тарас Демкура.

А колись він інвестував свої гроші у ретроавто — вісім років тому відкрив перший на заході України музей давніх машин. У кожної своя історія, і навіть поталанило залишитися збереженою, і чи не кожна возила відому людину. Свої авто Тарас Демкура шукав по всій Україні — перше придбав в Черкасах, друге у Вінниці. «Майбах» із його колекції свого часу стояв у резиденції Гітлера.

«Коли німці відступали, дідусь загнав цей автомобіль собі в гараж і так цей автомобіль стояв до сьогоднішніх днів. Внуки відкрили гараж і побачили стоїть старовинна машина. Вони не розуміли цінності, вони коробку передач і двигун здали на металобрухт і хотіли машину порізати. Забрали автомобіль, відреставрували і я так придбав цей автомобіль», — розповідає чоловік.

Розлучатися з експонатами колекції власнику непросто — кожну він довго шукав та ретельно реставрував. Але, каже, нині не час для раритетів, вирішив розпродати свою колекцію задля перемоги.

Отримані кошти з продажу авто Тарас Демкура розділить на дві частини.

«Перша частина на допомогу передовій і Збройним силам, друга частина — на відбудову України. Оскільки я займаюся зараз проєктом відбудови України, наша компанія будує модульні каркасні будиночки, ми хочемо надавати допомогу тимчасово переміщеним особам», — каже колекціонер.

Лиш одне з 35 авто пан Тарас не готовий продати — це старий УАЗ — він для нього найдорожчий, бо на ньому їздив його батько.

«Батько мене садив на коліна, ми проїжджали полями, я був на всіх зборах урожаю. Це автомобіль, який має пам’ять про мого батька», — каже чоловік.

Також уже вирішена доля ще одного автомобіля — «ЗІС» виставлять на аукціон, кошти підуть на закупівлю протезів для поранених бійців.