Багато хто може подумати, що розвиток електромобілів стане реальною загрозою для таких нафтових компаній як Chevron Corp., але, схоже, що це не так. Натомість у довгостроковій перспективі конгломератам, які працюють з викопним паливом, це може бути навіть вигідно.

За словами генерального директора Chevron Майка Вірта, процес видобутку літію із землі не надто відрізняється від видобутку нафти та газу, і їх «основні потужності» можуть бути перенесені на видобуток елемента, що має вирішальне значення для акумуляторів електромобілів. Це дозволяє компанії приєднатися до зростаючої індустрії електромобілів у майбутньому.

Вірт поки що не розкриває деталей цього плану. Але, що цікаво, генеральний директор Exxon Mobil Corp. Даррен Вудс також згадав у липні, що нафтова компанія з Техасу вивчає виробництво літію — незважаючи на її антиелектроммобільну риторику, показану у нещодавній телевізійній рекламі.

Chevron, у свою чергу, раніше заявляла, що великі вітрові та сонячні проекти не приносять користі компанії. Вони пропонують низьку віддачу від інвестицій, а конкуренція у цих галузях надто висока. Натомість вони зосереджені на вловлюванні вуглецю, водневому паливі і останнім часом на літії.

Нестача літію на світових ринках вже досить давно є проблемою автомобільних компаній та покупців електромобілів. Тож якщо ці нафтові компанії хочуть заробити на видобутку літію, їм краще зробити це якнайшвидше.

Ще одна причина для цього полягає в тому, що з’являються кілька можливих замінників літію. Наприклад, група японських учених заявила, що з’єднання на основі магнію може бути енергоємнішим, ніж літій.

Інтерес нафтових компаній збігається з місією уряду США щодо припинення залежності місцевого ринку від літій-іонних батарей китайського виробництва.

Механізм закупівлі пального Міноборони з нульовою ставкою ПДВ, запроваджений урядом, зіштовхнувся з проблемами звітності та аудиту. Зокрема, державна аудиторська служба України (ДАСУ) розцінює такі операції Міноборони як «збитки держави».

Про це у соцмережі Facebook повідомила членкиня Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони Дана Ярова. Вона звернулась за роз’ясненнями до Кабміну і профільного парламентського комітету стосовно постави №178, якою регламентується закупівля пального військовими.

Зокрема, вона зазначила, що в урядовій постанові прописано, що паливо-мастильні матеріали для потреб ЗСУ, ГУР, Нацгвардії, прикордонників тощо обкладаються ПДВ з нульовою ставкою, однак Міноборони ухвалили рішення закуповувати паливно-мастильні матеріали без ПДВ «лише в межах мобілізаційних планів», як вказано в постанові, а у всіх інших випадках — з ПДВ.

При цьому під час аудиту ГУР, СБУ, які купували паливо без ПДВ, ДАСУ також розцінила закупівлі як «збитки держави».

«У департаменті державних закупівель починаються слідчі дії. В деяких військових частинах, які закуповували також хто з ПДВ, хто без ПДВ — починають відкривати кримінальні справи», — зазначає Ярова.

За її словами, зараз має відбутись централізована закупівля великої кількості пального для ЗСУ. Однак через суперечність між урядовою постановою та висновками Держаудитслужби незрозуміло, яким чином має відбуватись цей процес.

«Наразі ми маємо хаос через цю постанову. Міноборони на централізованих закупівлях ПММ продовжує стояти на своїх позиціях і збирається купувати нові партії ПММ з ПДВ. Військові частини на децентралізованих закупівлях в переважній більшості виконують рішення ДАСУ і купують без ПДВ. Нацгвардія, прикордонники — теж», — написала Ярова.