Австралійський Новий Південний Уельс став другим австралійським штатом, який випробовує дорожню розмітку, що світиться у темряві. Досвід вже запозичили в Малайзії, готуються до впровадження у Таїланді, приглядаються у Європі.

Тестова ділянка Glow Roads вийшла дорожче від звичайної траси, що на тлі прагнення уряду Австралії стримати зростання плати за дороги можна вважати доволі сміливим кроком. Адміністрація штату у грудні 2024 року встановила фотолюмінесцентну розмітку ліній на 3-кілометровому перевалі Буллі.

Ця дорога на північ від Вуллонгонга має крутий схил/спуск. Вона тестувалася в новому вигляді протягом шести місяців. Окрім розмітки, світилися у темряві й дорожні знаки. Зараз аналітики аналізують тестові результати, після чого буде зроблено висновки з «Сяючих доріг» для ймовірного розгортання по всьому штату.

Перевал Буллі був обраний через різкий поворот на шпильці, який показав «сплеск інцидентів між 9-ю вечора та 4-ю ранку» протягом 12 місяців. За цей час там було зафіксовано 125 неприємних історій.

«Дані показують, що близько третини смертельних аварій у Новому Південному Уельсі трапляються вночі. Якщо це випробування буде визнано успішним, ми розглянемо його застосування в інших місцях з історією аварій, де потрібна краща видимість», — сказав міністр доріг Нового Південного Уельсу Джон Грем.

В проєкті «Сяючі дорог» (Glow Roads) використали нову формулу фарби. Технологія побудована на поглинанні сонячного світла протягом дня, що потім зберігається в нанесеному шарі розмітки та використовується для освітлення маркування вночі.

Зазвичай виготовлені з алюмінату стронцію ці пігменти мають високу здатність накопичувати та вивільняти світлову енергію. Щоб зв’язати усі компоненти використовують смолисті основи з поліуретану, акрилу та епоксиду, які забезпечують довговічність та адгезію до дорожніх покриттів.

Для запобігання ковзанню згодилися скляні кульки, кварцовий пісок. Вони додаються для підтримки зчеплення з дорогою та безпеки для транспортних засобів і пішоходів. Трішечки дорожче виходить, але не критично — безпека того варта.

Стверджується, що технологія «Сяючі дороги» дає безпечну альтернативу на ділянках, де вуличне освітлення використати важко. До того ж це енергоефективне та екологічне рішення на регіональних дорогах з обмеженим або відсутнім освітленням.

Схожу програму тестували на регіональних дорогах у 2022 році, але тоді було визнано, що переваг безпеки дорожнього руху недостатньо, щоб виправдати ширше розгортання Glow Roads.

У Нідерландах проєкт також провалився. Там ще у 2014 році випробовували подібну технологію і отримали результати, за яким цю методику визнали не дуже дієвою. Однак тут далися взнаки кліматичні особливості. Як показала практика, дороги, що світяться, схильні до вицвітання під впливом сильних опадів. Це знижувало їх видимість для автомобілістів. В результаті Нідерланди від проєкту відмовилися.

У Австралії багато сонця, що постійно живить спеціально нанесені смуги Glow Roads. Результат має бути позитивний, тим паче, що в технологію фарби зразка 2022 року додали нову рецептуру і нанесені по краю та по центру дороги смуги краще видно. До того ж вони не втомлюють очі водія, допомагають зосередитись. Отож і аварійність має бути меншою.

Загалом нова технологія набирає популярності. Глобального впровадження ще не відчувається, але процес пішов. Кілька країн розпочали випробування та проєкти для перевірки ефективності дорожньої розмітки, що світиться в темряві:

Де запроваджено «Сяючі дороги»:

• Австралія — у грудні 2024 року Новий Південний Уельс розпочав шестимісячне випробування на перевалі Буллі для оцінки видимості та довговічності фотолюмінесцентної дорожньої розмітки в районах з мінімальним вуличним освітленням.
• Малайзія — фотолюмінесцентна фарба LuminoKrom® була використана в різних регіонах, включаючи Селангор, Джохор та Негері-Сембілан, що демонструє висхідний національний інтерес до цієї технології.
• Таїланд — дослідники з Університету Валайлак розробили гібридні дорожні шипи, що світяться в темряві, які містять порошок переробленого скла, що підвищує екологічність та продуктивність.
• Індонезія — хоча масштабного впровадження ще не проводилося, академічні дослідження вказують на потенціал фотолюмінесцентної дорожньої розмітки для покращення видимості та безпеки, особливо в сільській місцевості та погано освітлених районах.

Практично усі тестові ділянки показують позитивний вплив на безпеку в нічний час. Гарна перспектива технології Glow Roads реально вимальовується. Переваги дорожньої розмітки, що світиться в темряві, вже вивчають дорожники ряду південних країн Європи.

Перелік переваг:

• Покращена нічна видимість — постійне освітлення покращує обізнаність водіїв, зменшуючи ймовірність нічних аварій.
• Енергоефективність — розмітка не потребує електроенергії, що робить її економічно ефективним та екологічним рішенням.
• Універсальність — підходить для автомагістралей, сільських доріг, велосипедних доріжок та пішохідних переходів.
• Екологічний розвиток — зменшує залежність від вуличного освітлення, знижуючи споживання енергії та витрати на обслуговування.

Попри таку кількість переваг, впровадження дорожньої розмітки, що світиться в темряві, натрапляє на труднощі. По-перше, ще остаточно не вивчено довговічність фотолюмінесцентних матеріалів у різних умовах навколишнього середовища. Поки мова йде про те, що розмітка може прослужити від 3 до 7 років, все залежить від дорожнього руху, умов навколишнього середовища та догляду.

По-друге, початкові витрати на виготовлення розчину та саме нанесення будуть вищими, ніж у традиційної розмітки, хоча довгострокова економія енергії та обслуговування може компенсувати ці витрати.

Щодо ціни, то цікаве порівняння знайдено у дорожників Малайзії. Там пілотний проєкт запущено у Семенії, Селангор на 245-метровій ділянці між вулицями Джалан Сунгай Лаланг та Джалан Сунгай Текалі. Попри високу вартість, технологія привернула увагу, її вже вивчають в штатах Кедах та Малакка, де розпочали власні випробування.

За словами міністра будівництва та комунальних послуг Датук Сері Александер Нанта Лінггі, фотолюмінесцентна фарба коштує 749 ринггітів (7 372 грн) за квадратний метр, порівняно з 40 ринггітами (393 грн) за квадратний метр звичайної фарби для дорожньої розмітки. Як бачимо, різниця вартості у 18,7 раза трохи кусається.

Попри такий ціновий контраст, уряди багатьох країн готові йти на витрати, оскільки нова технологія покращить безпеку на дорогах, що значно важливіше навіть за 20-разову різницю у собівартості матеріалу та робіт. Здається, Австралія у цій інновації буде першою країною, де масово готуються до запровадження «Сяючих доріг» (Glow Roads) навіть не чекаючи остаточних висновків щодо тестової 3-кілометрової ділянки.