На головному прикордонному переході Угорщини з Україною в середу утворилися довгі черги, повідомляє митна служба, оскільки перевізники змінили маршрути з польських і словацьких пунктів пропуску, які блокують місцеві далекобійники. Про це повідомляє Reuters.

Вантажівки на польсько-українському переході стоять у багатокілометрових чергах, оскільки польські далекобійники заблокували дороги до трьох прикордонних переходів на знак протесту, який триває вже другий тиждень.

У Словаччині у вівторок також було заблоковано головний пункт перетину кордону з Україною, хоча профспілка автоперевізників країни назвала це акцією окремої особи. Група все ще попереджає, що може приєднатися до польських далекобійників на знак протесту.

Наслідки довгих черг на кордоні вразили Угорщину в середу, коли на головному прикордонному переході Захонь вишикувалися довжелезні черги вантажівок, які очікують на в’їзд в Україну.

Влада активізувала зусилля, щоб пропустити збільшений трафік через свій кордон, повідомило Угорське податкове і митне управління, але «пропускна здатність мосту через Тису і пункту перетину кордону серйозно обмежує їхні можливості».

Словацький новинний сайт Dennik N повідомив, що блокування на словацько-українському переході, яке почалося близько полудня у вівторок, закінчилося незадовго до опівночі, хоча черги там залишилися.

Польські далекобійники також почнуть блокувати перехід Медика разом з фермерами в четвер, повідомив організатор протесту.

Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №9024-д про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів. Документ у цілому підтримали 258 народних депутатів.

Зазначимо, цей законопроєкт визначає правові, організаційні й економічні засади створення і функціонування в Україні системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів (МЗНН) і регулює відносини у цій сфері. Його мета — підвищити рівень енергетичної безпеки України й забезпечити безперервне постачання нафти і нафтопродуктів на внутрішній ринок України у разі виникнення на паливному ринку кризової ситуації.

Ключові положення закону передбачають, що:

• мінімальні запаси нафти і нафтопродуктів мають зберігатися у вигляді екстрених і спеціальних запасів, які не можуть використовуватися в комерційних цілях, а використовуються лише для подолання кризових явищ місцевого або глобального рівня;
• обсяг мінімальних запасів повинен відповідати щонайменше 90 дням середньодобового чистого імпорту або 61 дню середньодобового внутрішнього споживання, залежно від того, яка з двох величин більша;
• передбачається система контролю, яка буде відстежувати обсяги, якість і місця розташування запасів.

Крім того, ним визначено функції й повноваження державних контролюючих органів, адміністратора системи репортингу, порядок фінансування функціонування системи МЗНН, оновлено поняття кризової ситуації на ринку нафти і нафтопродуктів, її рівнів і встановлено чіткі повноваження уряду й Міненерго; уточнено питання міжвідомчої координації і порядок створення, зберігання, заміни МЗНН тощо.

Як раніше зазначав голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус, створення МЗНН — це європейська практика. Імплементуючи норми формування МЗНН, «ми посилюємо енергетичну безпеку й унеможливлюємо паливну кризу, схожу на ту, з якою зіштовхнулися торік. Концепція передбачає, що за 8 років учасники самі поступово сформують той мінімальний обсяг запасів нафти та нафтопродуктів, який потрібен Україні».

Зі слів Андрія Геруса, потужності зберігання МЗНН будуть максимально диверсифікованими для того, щоб унеможливити знищення українських запасів нафтопродуктів.