Проєкт, який передбачає відмову від застосування терміналів для оплати штрафів водіями, планується масштабувати на всю Україну. Про це повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький під час пресконференції в Укрінформі.

«Ми дійсно зараз працюємо над тим, щоб замінити систему оплати на місці. Вінницька, Чернівецька області — передусім Чернівецька, там ми провели цей пілот — показали, що (ініціатива — ред.) працює ефективно, швидко і мобільно; і наразі в планах поширити це на всю територію України. Перше місто, яке буде вже повною мірою використовувати (новий метод оплати штрафів — ред.) — це Київ», — сказав Білошицький.

За його словами, у столиці повністю замінюються термінали у патрульних екіпажів.

«Зараз є більш нові і простіші системи. За допомогою QR-кодів і телефонів можна зробити те саме, і це набагато зручніше у використанні патрульними поліцейськими, зручно і для громадян. Більш того, ми можемо поширити цю практику на ще більше екіпажів патрульної поліції, бо це і менш затратний спосіб», — зазначив правоохоронець.

Перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції також зазначив, що питання про запровадження в Україні штрафних балів ще обговорюється, з цього приводу триває законодавча дискусія.

«Штрафні бали, на прикладі зарубіжних країн, передових країн у сфері безпеки дорожнього руху,.. дуже ефективний механізм саме для превентивного впливу на учасників дорожнього руху. Бо не стільки є побоювання щодо штрафів у тих країнах, де були запроваджені штрафні бали, як саме щодо набору певної кількості балів, який, наприклад, веде до призупинення дії посвідчення водія з подальшим перескладанням іспитів тощо», — пояснив Білошицький.

Він висловив переконання, що в Україні штрафні бали обов’язково мають бути запроваджені.

До України з Литви надійшла нова партія вантажівок Renault, тепловізорів та іншого майнового забезпечення військових.

У короткому повідомленні МО Литви лише констатується факт постачання техніки, що уже надійшла до країни. Однак ні кількість, ні марка чи модель не вказуються.

З одного опублікованого на сайті оборонного відомства Литви фото видно, що на низькорамному напівпричепі розміщено вантажівку Renault сімейства D12/D13 з колісною формулою 4х4. Двовісні односкатні машини цієї серії є базовими для багатьох надбудов — комунальних, аграрних, будівельних.

Не пройшли ці моделі й повз увагу військових. Оборонні відомства багатьох країн вподобали армійське виконання. Це не тільки транспортно-логістичні версії бортового виконання кузова для перевезення особового складу та майна, але й спеціалізовані надбудови у вигляді кунгів під КШМ, зв’язку, медичної евакуації поранених тощо.

Обидві версії автомобілів залежно від модифікації та надбудови мають практично однаковий силовий потенціал — 270 чи 280 кінських сил.

За вантажністю вони дещо схожі з «шишигами» радянського зразка, але порівнювати їх за іншими показниками ТТХ не варто, оскільки ГАЗ-66 за прохідністю може й не гірший, але ось щодо економічності, силового потенціалу значно слабший, не кажучи вже про комфорт та шумові характеристики.

У якій версії надійшли вантажівки у цьому транспортному транші можна тільки здогадуватися. Тут герметична коробка із сендвіч-панелей, але це не рефрижератор, оскільки на кабіні та передній бортовій стінці відсутні будь-які зовнішні натяки на холодильне обладнання. Швидше за все, це промтоварна надбудова з доволі надійною фурнітурою герметичності в бокових дверях.

Хай там як, але й такій техніці знайдеться робота як у військових підрозділах, так і у цивільному секторі. Особливо велика потреба саме з врахуванням ось такої потужної герметичності кузова.

До речі, фахівці за лічені години можуть укомплектувати таку надбудову холодильним обладнанням, що для теплого сезону буде досить актуально.

З початку війни Литва надала Україні військову допомогу на понад 769 мільйонів євро. Загальна підтримка цієї маленької країни Україні є довгостроковою і перевищила півтора мільярда євро.