В той час, як більшість європейців «потерпала» від обмеженням швидкості електровелосипедів у 25 км/год, в одній європейській столиці планують вдатися до більш жорсткіших обмежень. Міська влада Амстердама пропонує знизити обмеження швидкості електричного велосипеда на велосипедних доріжках всього до 20 км/год.

Згідно з листом до міської ради від начальника міського транспорту Мелані Ван Дер Хорст щодо обмежень швидкості електричних велосипедів, багато електровелосипедів, що подорожують великою мережею велосипедних доріжок міста, розвивають швидкість 30 км/год або вище. У листі пояснюється, що широкий діапазон різних швидкостей від повільніших неелектричних велосипедів до швидших електричних велосипедів може бути небезпечним для дітей та людей похилого віку на велосипедних доріжках.

Як повідомляє Dutch News, для введення обмеження швидкості для електровелосипедів необхідно ухвалити національний закон.

Тим часом місто намагається спонукати швидших гонщиків на електричних велосипедах їздити дорогами, а не велосипедними доріжками. Вони також вивчають можливість використання інтелектуальних програм, які можуть повідомляти велосипедистів, коли вони в’їжджають у зони з нижчою швидкістю.

Проблема швидких електровелосипедів може бути дуже важливою в Амстердамі, який часто називають велосипедною столицею світу. За даними Road.cc, дві третини щоденних поїздок у місті відбуваються на велосипеді.

Близько 50% велосипедів, що продаються в місті, є електричними, а це означає, що на велосипедних доріжках постійно співіснують електричні та неелектричні велосипеди.

Європейські закони про електричні велосипеди не дозволяють виробникам виготовляти електровелосипеди, які рухатися зі швидкістю понад 25 км/год (з підтримкою). Після досягнення цієї швидкості двигун повинен вимкнутись, і будь-яку додаткову швидкість можна отримати лише за допомогою педалей. Тим не менш, все ще можна знайти електричні велосипеди, що не відповідають вимогам, які можуть перевищувати встановлені європейські стандарти для електробайків.

Деякі електричні велосипеди, які запрограмовані зі встановленими в ЄС обмеженнями швидкості, також можуть бути модифіковані, щоб рухатися швидше, хоча виробники та регулюючі органи намагалися покласти край цій практиці хот-родингу електронних велосипедів.

Рішення про повернення довоєнних податків на пальне цілком правильне і зрозуміле. Таке переконання на своїй сторінці у Facebook висловив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

«Щодо повернення податків на пальне. З 1 липня 2023 року планується повернення податків на пальне на довоєнний рівень. При тому не тільки ПДВ (з 7 до 20%), а й акцизів. Вважаю це рішення правильним», — зазначає експерт.

З його слів, по-перше, завдяки цьому бюджет отримає вкрай потрібні йому гроші. По-друге, ціни на нафту впали майже вдвічі, зі $140/бар. у березні 2022 р. до $75/бар..

«По-третє, зниження ПДВ призвело до зловживань деяких імпортерів, які через низький податок почали виводити прибуток з країни шляхом фіктивного завищення цін на імпортований нафтопродукт. Коли ПДВ 20%, вигідніше лишати прибуток у країні. Відповідно, держава має шанс отримати ще й податок на прибуток», — вважає очільник «А-95».

Окрім цього, як він зазначає, через те, що пальне переважно імпортний товар, підвищення податків і, відповідно, зростання цін призведе до скорочення споживання пального, що сприятиме зменшенню відтоку валюти з України.

Якщо орієнтуватись на поточну ситуацію і повернення довоєнних акцизів, то, за підрахунками експерта, ціни на пальне зростуть наступним чином: на бензин — на 11,2 грн/л (з 47,17 до 58,35 грн/л), на дизпальне — на 7,7 грн/л (з 47,43 до 55,10 грн/л), на LPG — на 2,6 грн/л (з 21,77 до 24,40 грн/л).

«Звідси знову видно, що повернення до старих акцизів як до якоїсь догми виглядає дивним. Бензин летить угору, скраплений газ майже на місці. Як і раніше, вважаю необхідним адаптуватись до нових реалій і користуючись нагодою збалансувати ставки. Умовно, на 3 грн/л нижчий акциз на бензин і на 3 грн/л вищий на скраплений газ. І пропорції цінові збережуться, і бюджет з наваром», — вважає директор «А-95».

Експерт також прокоментував позицію представників податкового комітету Верховної Ради щодо недоцільності скасування податків навесні минулого року.

«Наостанок хочу нагадати, чому рік тому скасували акциз і знизили ПДВ. Бо ціни на нафту через війну злетіли до $140/бар., а ситуація в крайні була вкрай важкою й невизначеною. Тоді уряд вирішив підтримати споживача, знизити податки й таким чином запобігти здорожчанню пального на 10 грн/л. Це був саме захист, а не намагання якось боротись із податковими схемами», — додав він.

«Чи треба було це робити? Скажу так, ще до війни до такого кроку вдався польський уряд. Протягом року аналогічні заходи вжили більшість країн ЄС. Тому казати про повністю помилковий крок не можна, таким було політичне рішення», — додав він.

Разом із цим Сергій Куюн акцентував увагу на тому, що високі податки — ризик відновлення схем з ухилення від них.

«Податкова має бути готовою до цієї боротьби, бо очікуваного ефекту для бюджету може й не відбутись», — підсумував він.

Нагадаємо, голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев повідомив, що з 1 липня в Україні повертаються довоєнні податки на пальне, а рішення про їх скасування назвав помилкою.