Упродовж 3 кварталів 2025 року клієнти мережі АЗК ОККО зібрали 179 275 кг вживаних речей — одягу, взуття, постільної білизни та м’яких іграшок. Це найкращий результат за аналогічний період останніх трьох років.

Зібрані речі вже отримали люди з інвалідністю, відвідувачі центрів реабілітації у Києві, внутрішньо переміщені особи у Львівській області, малозабезпечені сім’ї з дітьми Київщини, мешканці соціального будинку ГО «Емаус-Оселя», відвідувачі Осередку підтримки бездомних людей у Львові, мешканці будинку для літніх людей у селі Дмитрівка Бучанського району, а також безпритульні Львівщини та прифронтових громад.

Проєкт зі збору вживаних речей на АЗК ОККО діє вже понад 13 років і реалізується у співпраці з громадськими організаціями, які займаються вивезенням, сортуванням та розподілом одягу. Нині партнерами ОККО є ГО «Емаус-Оселя», благодійна організація «Україна без меж» та благодійний фонд «Добрий самарянин».

Нагадаємо, що в спеціальних контейнерах на АЗК ОККО можна залишити одяг і текстиль у хорошому стані — попередньо випрані та запаковані.

Перелік з 22 АЗК, де встановлені контейнери, можна подивитись у розділі «Роздільний збір» — «Збір одягу» на сайті мережі.

Черги на українсько-польському кордоні спричинені збільшенням пасажиропотоку під час осінніх канікул, а не впровадженням нової системи контролю в’їзду-виїзду ЄС (EES). Про це у телеефірі повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

«Нова система, яку запроваджує Європейський Союз, не охоплює зараз усі пункти пропуску, тому говорити, що черги виникли саме через її впровадження, — трішки невірно. Пасажиропотік суттєво зріс через початок осінніх канікул — більше мам із дітьми зараз виїжджають за межі України», — зазначив Демченко.

За його словами, система в’їзду-виїзду наразі діє лише у трьох пунктах пропуску на кордоні з Польщею — Медиці, Корчовій та Перемишлі. Її тестове впровадження розпочалося 12 жовтня.

«ЄС не вимагає одразу від усіх країн стовідсотково забезпечити збір біометричних даних — відбитків пальців, сканування обличчя та паспортної інформації. Повноцінна робота системи очікується приблизно через пів року», — пояснив речник.

Демченко додав, що впровадження нової системи на всіх пунктах пропуску з країнами ЄС, зокрема Польщею, Румунією, Угорщиною та Словаччиною, триватиме поступово — орієнтовно до лютого наступного року.

Він також уточнив, що черги не пов’язані з дозволом на виїзд за кордон чоловіків віком 18-22 років, який уряд ухвалив 26 серпня.

«Категорія 18-22 роки не є переважаючою серед тих, хто перетинає кордон. У будні це близько 90 тисяч осіб на добу в обох напрямках, а у вихідні — до 120 тисяч. Тому черги зумовлені саме зростанням кількості подорожей у вихідні», — розповів Демченко.

Україна визначилася з основною бойовою машиною піхоти для власного виробництва — нею стане KF41 Lynx від німецького концерну Rheinmetall. За даними Defence Network, перший Lynx, виготовлений в Угорщині, надійшов до України наприкінці 2024 року для тестування.

Минулого тижня на зустрічі у форматі «Рамштайн» міністри оборони України та Німеччини підписали угоду, яка передбачає створення спільного виробництва Lynx на території України. Rheinmetall планує відкрити завод вже до кінця 2025 року.

Хоча точна кількість машин не розголошується, генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер раніше згадував про можливий контракт на постачання кількох сотень одиниць.

БМП KF41 Lynx поєднує досвід програм Puma та Boxer, створена як модульна платформа без обмежень для замовників.

Ключова особливість — модульність: корпус і бойовий модуль можна швидко замінити за допомогою крана. Це дозволяє адаптувати машину під різні завдання — від розвідки до ППО, електронної боротьби чи мінометної підтримки.

KF41 Lynx вперше представили на виставці Eurosatory у 2018 році. Машина вміщує трьох членів екіпажу та дев’ять десантників, важить до 50 тонн, має двигун потужністю 1140 к.с. і розвиває швидкість до 70 км/год.