Ділки одного з ремонтних підприємств бронетехніки та очільник групи контролю якості військового представництва Міноборони в західному регіоні України привласнили державні кошти, виділені для ремонту бронетехніки ЗСУ.

Це була спланована фальсифікація з прихованими ознаками завищення обсягів ремонтних робіт. Як встановила військова контррозвідка Служби безпеки України, тільки за одним із задокументованих епізодів сума вкрадених асигнувань становила 5,4 млн грн.

Причетний очільник групи контролю якості військового представництва МО України залучив до схеми керівника підприємства, яке отримало замовлення на ремонт бронетранспортерів.

За умовами контракту підрядник мав відновити боєздатність БТРів для їх подальшого повноцінного використання на фронті. Готовність виконаних робіт та перевірку технічного стану відремонтованої техніки проводив згаданий «воєнпред».

Представник технічного контролю оборонного відомства удавав, що не помітив імітацію ремонту. Як йдеться у повідомленні контррозвідників СБУ, «він заплющив очі на те, що підрядники здійснювали лише «поверхневі косметичні» роботи, а бронетехніка залишилася непридатною до бойового застосування».

Наділений владою оборонного відомства чиновник підписав акт виконаних робіт, що стало підставою для нарахування бюджетних коштів на баланс підрядника. Попри легку косметичну ремонтну процедуру, гроші відповідно до акту виконаних робіт виплачувалися як за повноцінний капітальний ремонт.

Проведена згодом інженерно-технічна судова експертиза спеціалістів Нацполіції України підтвердила попередні висновки про несправний технічний стан бронетранспортерів.

Все це з’ясовано в ході слідства. Комплексні заходи контррозвідка СБУ проводила спільно з Національною поліцією за процесуального керівництва Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.

Чиновник Міноборони підозрюється за ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України (недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану).

До відповідальності будуть притягнуті всі інші учасники оборудки. Їм кваліфікують злочинні дії за ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

Зловмисникам загрожує до 8 років позбавлення волі.

Стагнація української економіки під час війни зумовлює зменшення споживання основних видів палива. Найбільше падіння обсягів сталося на ринку скрапленого газу, що пов’язано зі зростанням парку електромобілів. Таку думку в інтерв’ю «Громадському радіо» висловив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

З його слів, зниження споживання нафтопродуктів є прямим наслідком війни, а саме погіршення ситуації в економіці.

«Цього року процес скорочення споживання пришвидшився. За перше півріччя баланс або постачання дизпального зменшилося на 12% до аналогічного періоду минулого року, скраплений газ — на 10%. Трошки тішить хіба що бензин, там є невеличкий плюс у межах одного відсотка», — зазначив експерт.

В історичній перспективі скраплений газ постраждав найбільше. Після початку повномасштабного вторгнення ринок втратив 45% від довоєнних обсягів. Як вважає експерт, однією з причин падіння скорочення LPG є перетікання попиту в електромобілі.

Електромобілі купують люди, які хочуть економити. Раніше вони їздили на скрапленому газі, для якого було встановлено пільгову ставку акцизу, і тому газ був дешевим замінником бензину, який завжди коштував 50% або навіть менше від ціни бензину.

«Наприкінці минулого року пільгу прибрали. Фактично вирівняли акциз з бензином, якщо дивитися на його енергетичну цінність. Відповідно він втратив свою привабливість. І одночасно люди почали шукати нові варіанти для того, щоб економити. І знайшли електромобілі. На них сьогодні у нас просто безпрецедентні пільги. Я думаю, що у світі нема таких пільг насправді. Тобто у нас немає ПДВ при імпорті, у нас немає мита, у нас немає акцизу», — пояснює причини зростання популярності «електричок» Сергій Куюн.

«Фактично у нас з’явився новий паливний офшор. Ми порахували, це коштує державі 2 млрд грн щомісяця. У нас війна, а ми електромобільність підтримуємо, як виявляється», — зазначає експерт.

Термін дії пільгових податків для електромобілів спливає наприкінці цього року. Як зазначає Сергій Куюн, у Верховній Раді є прихильники ідеї пролонгації пільг для електромобілів. Йдеться про законопроєкт №13351-1, який було зареєстровано 23 червня. Але експерт вважає це неприпустимим.

«Давайте ми оці експерименти відкладемо на після війни. Тому що зараз, якщо ми не встоїмо, то нам вже не те що електромобілі, нам вже нічого не допоможе», — резюмував він.

Транспортний обхід міста Вулканешти у Молдові вітчизняна будівельна компанія «Автомагістраль-Південь» вже повністю вкрила асфальтобетоном.

Як йдеться у повідомленні компанії, асфальтобетонні роботи на більшій частині траси виконані ще у травні. Лише на одній ділянці шляху відрізок у 1,2 км до такого етапу не підійшов через великий обсяг земляних робіт -з відсипки ґрунту над тунелем для сільгосптехніки.

На нинішньому тижні там вклали нижній шар асфальтобетону. І тепер уся траса 8,5-кілометрового обходу міста Вулканешти має асфальтобетонне покриття.

Це будівництво компанія розпочала рік тому й має завершити до 15 серпня. До вказаної дати належить влаштування прикромкові лотки, вкласти середній та верхній шари асфальтобетону. Під фініш робіт нанесуть розмітку, встановлять дорожні знаки.

Нова дорога стане частиною траси М3 «Кишинів — Комрат — Джурджулешти — кордон з Румунією». Обхід з’єднує новозбудовані ділянки М-3, які «Автомагістраль-Південь» здала в експлуатацію у 2022-2023 роках.

Нова ділянка перенаправить транспортний потік, який рухається до дунайського порту Молдови, за межі міста. На об’єкті працює понад 120 співробітників та 50 одиниць спеціалізованої будівельної техніки.