Архивы за месяц Июль, 2025

Lexus показав два прототипи майбутнього суперкара. Шпигунські фото автомобілів

Lexus зробив гучну «заяву» на цьогорічному Фестивалі швидкості в Гудвуді, несподівано представивши відразу два прототипи свого майбутнього суперкара. Вперше на публіці з’явилися дорожня та гоночна версії нової флагманської моделі, яка, за чутками, отримає ім’я LFR. Цей проєкт є логічним продовженням концептуальної роботи Lexus та Toyota над GR GT3, презентованого ще у 2022 році.

Попри те що більшість автовиробників зазвичай тримають новинки в секреті до моменту серійного запуску, Lexus вирішив навпаки — відкрито продемонструвати свої амбіції в сегменті високопродуктивних автомобілів. За задумом компанії, майбутній суперкар замінить нинішній Lexus RC F GT3 і буде адаптований не лише до автоспорту, а й до звичайних доріг. Тобто, модель буде доступна як у цивільному, так і в гоночному виконанні.

Хоча Lexus наразі не підтвердив точні технічні характеристики, інсайдери повідомляють, що новинка отримає гібридну силову установку, побудовану на базі V8 з подвійним турбонаддувом. У парі з електромотором сумарна потужність автомобіля може сягати понад 800 кінських сил. Якщо ці дані підтвердяться, суперкар стане серйозним конкурентом у класі Ferrari, Aston Martin і навіть McLaren.

Візуально обидва прототипи вирізняються вкрай агресивним виглядом. Дорожня версія має витягнутий капот, компактний задній спойлер і чотири вихлопні патрубки. Тим часом гоночний варіант виділяється широким кузовом, потужним аеродинамічним обвісом і масивним антикрилом. Обидві версії вже взяли участь у традиційному підйомі на пагорб у Гудвуді, хоча остаточний вигляд моделей і досі приховує щільне камуфляжне покриття.

Назва моделі поки залишається нерозкритою. У Lexus утримуються від коментарів щодо серійної версії, однак очікується, що її дебют може відбутися наприкінці 2025 або вже у 2026 році. Не виключено, що новинка може з’явитися під брендом Toyota або стане частиною гоночної лінійки Gazoo Racing.

У Парижі масово крадуть прокатні велосипеди. Новини моторинку

Служба прокату Velib з парком понад 20 000 педальних та електричних велосипедів по всій столиці невдовзі може втратити статус найяскравішого об’єкта міської мікромобільності та стати банкрутом.

Допомагаючи мільйонам мешканців і туристів пересуватися містом без потреби в автомобілі чи скутері, цей оператор транспортного сервісу останнім часом потерпає від крадіжок велосипедів. Щотижня у невідомому напрямку зникає понад 600 велосипедів Velib. Таку статистику озвучив з посиланням на свої джерела Electrek.

Якщо розділити поденно, то це буде не 30, як заявлено, а не менше 85 велосипедів щодня. Одні десь «губляться» відразу, а інші беруть на «розважальні поїздки» і не повертають.

Велосипедисти, які шукають швидких поїздок на роботу або зручних пересадок на інший кінець міста, все частіше опиняються без доступних велосипедів або ж їм доводиться долати великі відстані, щоб знайти справний.

«Наразі нам не вистачає 3000 велосипедів. Це майже 15% від понад 20 000 велосипедів Velib по всьому Парижу», — пояснив Сільвен Райфо, голова компанії Agemob, яка зараз керує системою Velib.

Така ненадійність підриває довіру користувачів до популярного сервісу, що за 5-7 років став візитівкою міста, і тепер загрожує змусити потенційних пасажирів повернутися до автомобілів, таксі чи інших менш екологічних видів транспорту в той час, коли Париж уже зробив великі кроки у напрямку різкого скорочення використання автомобілів у місті.

Збитки великі, оскільки заміна викрадених або пошкоджених вандалами велосипедів — справа не з дешевих. Ресурси на пошук зниклого обладнання або посилення заходів боротьби з крадіжками також вичерпуються.

Експерти зазначають, що популярність та успіх Velib полягає в його простоті використання та широкій доступності. Водночас ці особливості роблять його вразливим до зловживань, особливо коли правозастосування обмежене, а наслідки зловживань мінімальні.

В цьому випадку оператору прокату Velib або доведеться закриватися, або шукати правильний баланс між свободою та відповідальністю, між відкритим доступом та захистом від зловживань: у місті, де велоспорт вважається майбутнім мобільності, втрата тисяч велосипедів через любителів дармової їзди, крадіїв чи вандалів, не просто неприємна ситуація, а неприйнятна.

Понад 3,4 мільйонів договорів ОСЦПВ уклали українські страхові компанії за перше півріччя 2025 року. Новини автострахування

За січень-червень 2025 року страховими компаніями України було укладено понад 3,4 мільйона договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності автовласників (ОСЦПВ), що на 6,45% менше, ніж за аналогічний період 2024 року.

Водночас, переважна більшість договорів — 99,6% — були оформлені в електронному вигляді. Така тенденція є наслідком поступового впровадження оновлених норм законодавства, відповідно до яких з 2026 року всі договори ОСЦПВ мають укладатися виключно в цифровій формі. Перехід до електронного формату забезпечує вищий рівень прозорості та контролю, сприяє зменшенню випадків підробки полісів та зниженню рівня шахрайства на ринку автострахування.

Для порівняння: у першому півріччі 2024 року частка електронних договорів становила лише 74,8% від загальної кількості укладених договорів ОСЦПВ.

Голова Правління МТСБУ Олександр Берназюк прокоментував:

«Незначне зниження кількості укладених договорів ОСЦПВ у другому півріччі — в межах 6-7% — є очікуваним та пояснюється адаптацією ринку до нових законодавчих вимог. Додатковим фактором стало масове укладання полісів наприкінці минулого року через очікуване підвищення вартості страхування: за друге півріччя 2024 року зростання кількості оформлених договорів склало 8,2% до показників аналогічного періоду 2023 року.

Водночас вже понад 99% договорів у звітному періоді були оформлені в електронному вигляді. Це — результат впровадження нових нормативних вимог, які передбачають повний перехід до цифрового формату з 2026 року.

Попри складність трансформації, страховики продемонстрували високу готовність, оперативно адаптувавши внутрішні процеси відповідно до оновленого законодавства. Ринок ОСЦПВ стабільно рухається в напрямі цифровізації, зручності та покращення якості сервісу для споживачів».

За перше півріччя 2025 року загальна сума нарахованих страхових платежів за договорами ОСЦПВ склала 10,5 млрд грн, що на 122,2% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Середня страхова премія за укладеними договорами ОСЦПВ становила 3 046,9 грн, що на 137,5% перевищує аналогічний показник 2024 року (1 282,9 грн).

Лідером за кількістю укладених договорів ОСЦПВ за підсумками першого півріччя 2025 року стала страхова компанія «ТАС». Другу та третю позиції посіли відповідно СК «ОРАНТА« та СК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП».

За кількістю зібраної страхової премії за період січень-червень 2025 року лідером є страхова компанія «ТАС». П’ятірку лідерів закривають страхові компанії: «ОРАНТА», «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», «ПЗУ Україна» та «Українська страхова група».

Упродовж звітного періоду страхові компанії здійснили виплати страхового відшкодування на суму понад 2,8 млрд грн та врегулювали 72 374 вимоги постраждалих у ДТП. У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року: кількість врегульованих вимог зросла на 2,2%, загальний обсяг виплаченого відшкодування — на 24,58%.

За січень-червень 2025 року найбільшу кількість вимог від потерпілих в ДТП отримали та врегулювали страхові компанії:

  • «ОРАНТА» — 10 375 вимог на загальну суму 428,8 млн грн,
  • «ТАС» — 10 110 вимог на загальну суму 365,4 млн грн,
  • «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» — 7 722 вимог на загальну суму 299,4 млн грн.

Середній розмір страхового відшкодування за вимогами постраждалих за 6 місяців 2025 року становить 39 858,9 грн, що 21,9% більше ніж в аналогічному періоді 2024 року (32 700 грн).

Упродовж першого півріччя 2025 року водії суттєво активніше використовували Європротокол для оформлення ДТП. Кількість врегульованих вимог із застосуванням цього інструменту зросла на 25,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року.

Загалом за січень-червень 2025 року страховими компаніями було врегульовано 31 783 випадки ДТП за Європротоколом, а сума виплачених компенсацій постраждалим склала понад 769,9 млн грн.