30 вересня 2024 року сплив погоджений міністрами транспорту федеральних земель і профільним міністерством федерального рівня термін дії винятку, згідно з яким українські біженці могли не реєструвати свої транспортні засоби у Німеччині. Цей термін подовжувався вже кілька разів, оскільки чиновники не могли дійти згоди щодо формальних вимог, які необхідно виконати для реєстрації українських авто у Німеччині. Серед найбільш проблемних, зокрема, були питання: що робити з автомобілями, які не виконують екологічні чи технічні норми ЄС або ж власники яких не можуть надати сертифікат відповідності? Наприкінці серпня федеральне міністерство транспорту затвердило узгоджені з земельними транспортними відомствами роз’яснення для органів реєстрації на місцях, у яких прописані всі процедури й вимоги, які застосовуватимуться для проходження процедури заміни українських номерів на німецькі. Даємо відповіді на ключові запитання.

Які документи треба надати, щоб отримати німецькі номери?

Щоб отримати німецькі номери, треба звернутися до відомства, яке відповідає за реєстрацію транспортних засобів за місцем проживання. Зазвичай це управління з питань регулювання дорожнього руху — StraBenverkehrsamt — міста або району (Kreis). З документів там вимагатимуть посвідчення особи латинкою та українське свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Крім того, згідно з роз’ясненням, при собі заявнику треба мати українські номерні знаки.

Ще один важливий документ, який треба подати: сертифікат відповідності технічним нормам ЄС (Certificate of conformity — CoC). Зазвичай такий сертифікат видають сервісні центри або фірмові автосалони виробників у Німеччині або в Україні. За даними автомобільного клубу ADAC, вартість такої послуги у Німеччині варіює від 70 до 180 євро, подекуди, однак, сягає й 250 євро.

Якщо такий сертифікат отримати неможливо, бо автомобіль не вироблявся для ринку ЄС і не відповідає його вимогам, скажімо, внаслідок встановлення неліцензійного обладнання, замість CoC можна подати інший документ — індивідуальний дозвіл (Einzelgenehmigung fur das Fahrzeug nach § 21 der StraBenverkehrsZulaBungs-Ordnung (StVZO). Він видається органами реєстрації автомобілів за місцем проживання на підставі повної експертизи (Vollgutachten), проведеної одним з центрів, які наділені повноваженнями щодо проведення техоглядів авто — TUV.

І видача дозволу, і експертиза коштують грошей. Залежно від того, наскільки складною є експертиза і наскільки комплексним за кількістю невідповідностей нормам ЄС може бути індивідуальний дозвіл, витрати на ці процедури можуть сильно різнитися і сягати декількох сотень євро.

Яка потрібна страховка і що з техоглядом?

Крім документів на автомобіль, потрібно також надати підтвердження, що автомобіль застрахований на випадок завдання шкоди іншим учасникам дорожнього руху («автоцивілка»). Достатньо мати німецький номер електронного страхового поліса (elektronische Versicherungsbestatigung (eVB). Українське страхування або поліси для міжнародних подорожей, такі як «зелена карта», не підходять, наголошується у роз’ясненні транспортного відомства.

Замикають перелік необхідних документів підтвердження повного техогляду (Hauptuntersuchung nach § 29 StVZO), який здійснюють підрозділи TUV, а також підписаний формуляр банківського доручення на одноразове стягнення з рахунку заявника державних зборів на реєстрацію авто.

У переліку документів також міститься ще один, наявність якого не є обов’язковою, але, згідно з відомчими роз’ясненнями, «рекомендується подати, якщо це можливо». Йдеться про довідку про відсутність претензій від митних органів (Zollunbedenklichkeitsbescheinigung). Вона видається на регіональній митниці. Чому саме потрібна ця довідка і які проблеми можуть виникнути, якщо її не мати, у роз’ясненнях не уточняється. Митні органи позбавляють українців необхідності сплачувати мито на ввезені авто, якщо вони декларують його як майно, ввезене при переселенн і на постійне місце проживання (Ubersiedlungsgut).

Які проблеми можуть виникнути?

У заявників, які мають документи на транспортний засіб лише в електронній формі, виникнуть труднощі через невизнання цих документів. У роз’ясненнях транспортних чиновників наголошується на тому, що німецьким органам реєстрації транспортних засобів недостатньо пред’явити українські посвідчення особи або документи на авто в електронній формі (наприклад, у додатку «Дія»). Натомість німецькі посадовці вимагатимуть виключно відповідні документи у паперовій формі.

Якщо українські документи з підтвердженням держреєстрації авто на заявника не можуть бути пред’явлені у паперовій формі, право власності на авто має бути доведене «в інший придатний спосіб». «Органи реєстрації у таких випадках ухвалюватимуть індивідуальні рішення у кожному окремому випадку, чи може авто у Німеччині бути переоформлене на заявника».

Крім того, можуть виникнути суперечки щодо того, чи забиратимуть у заявників українські номерні знаки та посвідчення про реєстрацію транспортного засобу, видане в Україні. Федеральні землі, у віданні яких перебувають питання реєстрації транспортних засобів, можуть ухвалювати індивідуальні рішення з цього приводу. Зазвичай у процесі реєстрації авто, ввезеного з-поза меж ЄС особою, що переїхала на постійне проживання, іноземні номери і посвідчення про власність знищуються після піврічного зберігання.

Однак у випадку українських біженців, які мають у Німеччині лише тимчасовий захист, виникає правова колізія. У разі знищення українських номерних знаків і документів, у власників авто при поверненні в Україну можуть виникнути проблеми — доведеться розмитнювати і наново реєструвати автомобіль. З огляду на ці труднощі Федеральне міністерство транспорту Німеччини рекомендувало земельним відомствам не знищувати свідоцтва про реєстрацію, а повертати їх українцям з помітками про видачу німецьких аналогів.

Так само федеральний мінтранс рекомендує повертати українцям українські номерні знаки, якщо «в українському свідоцтві про реєстрацію при цьому зроблено помітку про реєстрацію у Німеччині, і таким чином українська реєстрація втрачає чинність».

Як саме ці питання вирішуватимуться на місцях, залежатиме від приписів на земельному рівні. При цьому федеральне міністерство транспорту наголошує, що нелегальне використання недійсних номерних знаків у Німеччині карається законом.

Що робити, якщо авто не моє?

У деяких випадках українські біженці прибули до Німеччини не на своїх автомобілях, а на авто родичів чи друзів. Особливо частими ці випадки були на початку широкомасштабного вторгнення, оскільки тоді на тлі шоку перших днів війни українці не вивозили авто як майно для користування, а тікали від окупантів на чому могли.

Для врегулювання цих колізій, органи реєстрації на місцях мають можливість ухвалювати рішення в індивідуальному порядку. Заявники мають подати письмові роз’яснення, в яких переконливо довести, що використовують авто за згодою власника і пояснити, чому не можуть довести своє право розпоряджатися авто документально.

Якщо право на використання не випливає з наявних українських документів, у заяві українці мають вказати, кому належить авто. Якщо авто ввезене до Німеччини без дійсного свідоцтва про реєстрацію, німецькі органи реєстрації мають можливість звернутися до українських колег за підтвердженням, чи справді авто належить вказаній заявником особі.

Якщо ж заявник є власником авто, але втратив свідоцтво про реєстрацію, такий запит не робитиметься. У такому випадку українцям треба звертатися до відділень СП «Документ», які працюють у Берліні, Кельні та Мюнхені, із заявою про видачу нових документів.