Американська компанія PolyJoule розробила новий тип акумулятора на основі електропровідних полімерів, який дешевший і довговічніший за літій-іонні. Про це пише сайт MIT Technology Review.

PolyJoule заснована професорами Массачусетського технологічного інституту Тімом Свагером та Яном Хантером, які виявили, що провідні полімери підходять для зберігання енергії. Вони вважають, що цим матеріали стануть гарною альтернативою літію та свинцю, які широко використовують у сучасних акумуляторах.

За словами розробників, полімери, зокрема пластик, можуть швидко заряджатися, поглинають більшу частину електрики, що надходить, і зберігають її протягом тривалого часу. Водночас вони дешеві у виробництві, мають високу міцність, витримують здуття та стискування під час процесу зарядки-розрядки. На відміну від літій-іонних пластикові акумулятори не перегріваються і не спалахують, а тому не вимагають активних систем для контролю температури.

Головним недоліком технології є низька щільність енергії, тому акумулятори виходять у 2-5 разів більші за літій-іонні аналоги такої ж місткості. Як заявив генеральний директор PolyJoule Елі Пастер, тому компанія вирішила робити великі стаціонарні блоки для зберігання електроенергії від відновлюваних джерел, таких як вітрові або сонячні електростанції. Стартап вже збудував понад 18 000 енергетичних осередків та запустив пілотний проєкт для їхнього випробування.

«Ми хочемо створити дійсно надійну та недорогу батарею, яку можна використати всюди. Ви можете бахнути його будь-де, і вам не потрібно про це турбуватися», — розповів Елі Пастер.

За його словами, PolyJoule намагається створити технологію, максимально просту у виробництві і яка не потребує спеціальних умов, як деякі інші типи акумуляторів. Для цього вони вибрали хімічні процеси на водній основі й використовують машини, що вже існують на ринку, для складання акумуляторних елементів.

Успіх пластикових батарей залежить від того, наскільки швидко компанія зможе налагодити комерційне виробництво, а також від їхньої ринкової вартості. Деякі дослідження говорять про те, що для повного переходу на чисту енергію її зберігання має коштувати не більш як $20 за КВт·год.

На думку Елі Пастера, системи PolyJoule навряд чи забезпечать таку низьку ціну. Зараз стартап орієнтується на $65 за КВт·год і сподівається, що енергетичні компанії та споживачі погодяться платити таку ціну, спокусившись довгостроковістю та простотою пластикових батарей, які в довгостроковій перспективі дозволять заощадити на обслуговуванні та ремонті.

Дефіцит пального знову посилився, а ціни попри держрегулювання йдуть вгору. Що відбувається на ринку нафтопродуктів розповів директор Консалтингової групи А-95, експерт із енергетики Сергій Куюн.

«Дефіцит триває. З одного боку, черг на заправки немає, хоча з іншого — багато станцій по всій країні простоює, а працюючі станції не мають всього асортименту та відпускають лише по 20 л. Останнім часом спостерігаю введення обмежень й для комерційних клієнтів. Єдині недоторкані та повністю забезпечені — силовики та муніципалітети. Чому зберігається нестача?», — пише експерт.

Перша причина, на його думку, криється у знищенні окупантами єдиного діючого в Україні Кременчуцького НПЗ.

«У березні основною задачею був пошук ресурсів в Європі, велику частину ринку закривав Кременчук. З початку квітня заводу нема, імпортні ресурси законтрактовані, але тепер перед імпортерами інша задача — привезти пальне», — зазначає Куюн.

Водночас Європа постала перед несподіваною для себе проблемою.

«В Європі немає зайвих цистерн та локомотивів. Більш того, ситуація стала несподіваною для самих європейців: виявилось, що вагони з однієї країни не завжди можуть пересуватись по залізниці сусідів через додаткові технічні вимоги», — розповів експерт.

З позитиву — активізувався автомобільній імпорт, розширивши географію, вперше за роки незалежності.

«Для розуміння всеосяжності пошуків ресурсу українцями — вперше (на моїй пам’яті) відмічений імпорт бензину з Німеччини. Спойлер — чекаємо продукт з Нідерландів та Бельгії», — каже Куюн.

Проте, цей позитив тягне за собою проблеми в логістиці.

«Багато машинами на навозиш. Напруга по всіх видах пального, але по дизелю вона виглядає найбільшою. Своє слово сказав й попит з боку аграріїв. Хоча по всім ознакам він менший, ніж очікувалось. Мені невідомі випадки, щоб хтось не зміг купити пальне або щоб десь були черги з бензовозів. Серед версій – наявні в фермерів стоки пального, скорочення посівних робіт, вибір на користь менш «примхливих» культур та спрощення технологій з метою економії пального та добрив тощо», — вважає експерт.

Щодо цін, Уряд продовжує держрегулювання, яке, на думку Сергія Куюна, через дефіцит дає зворотній ефект.

«Встановлена ціна є, але нема продукту. Як в радянському магазині. Будемо сподіватись, що ми просто не все знаємо, а в уряді знають більше й роблять те, що треба. айбільш тривожна ситуація з ДП, але в останні дні знову з’явилась бентега й по бензину», — зазначив він.

Позитивний бік цього процесу — через дефіцит на ринку з’явився продукт з міні-НПЗ.

«Не дуже багато й не дуже якісний, але й за те спасибі. Тим більше, що для підвищення октану «малі нафтопереробними» вимушені додавати біоетанол нашого виробництва, а то є добре», — наголосив експерт.

Залишається проблема з автогазом.

«Газ перетворився на примару: то є, то нема. Ціна підкрадається до ціни бензину. З гарного — імпорт автогазу почав заходити стабільно, потрохи збільшуючись. З екзотики — американський LPG! Хтось вже їде на молекулах свободи», — заявляє Куюн.

В гурті ціна на дизпальне стартує з 39,5 (гранична «урядова» ціна для АЗС, — ред.) та закінчується на 44 грн/л. Пропозицій небагато.

Перевищують граничну «урядову» ціну, за даними експерта, несистемні станції.

«На обмеження почали забивати, повідомляли навіть про 45 грн/л. Проте без обмежень по літражу. Справжній ринковий прояв», — вважає експерт.

За словами Куюна, така ситуація може тривати до двух тижнів.

«Є надія, що за тиждень-другий сезонний попит трохи «присяде» та стане дещо легше», — зазначив він

«З іншого боку, люди повертаються, Київ оживає, стає у корках, палить дорогоцінне пальне, в том числі й вишезгаданні «молекули свободи»… Коли продукт є через раз, говорити про прогноз цін якось дивно. Тим не менш, залишаємось орієнтовані на світові ціни, які хоч й продовжують коливатись, але, здається, намацали якийсь коридор. Зашморг на шиї російського нафтового експорту буде ще тримати світ у напрузі, поки ОПЕК не скінчить корчити з себе ображеного й не почне давати на ринок більше нафти. До того часу очікуємо збільшення видобутку Ш татами та іншими країнами з високою собівартістю виробництва вуглеводнів», — наглосив експерт.

Вплив санкцій, який російська влада всіляко заперечує, усе ж таки є — експерти прогнозують швидкий крах автомобільного ринку РФ.

У рамах щорічної конвенції Асоціації російських автомобільних дилерів відбулося обговорення ситуації на автомобільному ринку Росії. За заявою Олексія Каліцева, голови комітету автовиробників Асоціації європейського бізнесу, найкращий прогноз ринку — падіння на 50% за підсумками року.

За словами експерта, цей оптимістичний сценарій можливий лише в тому випадку, якщо відновлення виробництва автомобілів у Росії відбудеться якнайшвидше.

«Я думаю, що ясність із поставками буде найближчого кварталу, — заявив Каліцев. — Я не очікую істотного поліпшення ситуації впродовж другого кварталу. Другий квартал — це буде період подолання всіх питань, які є. І якщо у нас буде позитивний сценарій, ми почнемо виробляти, ринок цього року може становити 0,8-0,85 млн автомобілів. По суті, це падіння на ті 50%. Якщо це відновлення виробництва буде пізніше, ніж третій квартал, то ринок буде ще меншим».

Спрогнозувати падіння ринку в РФ складно, оскільки санкції не буде знято до закінчення воєнних дій цієї країни на території України. Водночас, поки що невідомо, чи укладення миру є підставою для пом’якшення економічного тиску Заходу, оскільки відновлення економіки Росії може спровокувати черговий акт агресії у бік України.