Криза у світовому автопромі, спричинена цілою низкою фактором, у тому числі війною в Україні, дозволила виробникам збільшити прибуток від продажу нових авто. За даними аналітиків, такі компанії, як VW, BMW та Mercedes-Benz, одержують прибуток у розмірі майже 6000 євро з кожного нового автомобіля.

Про це повідомляє німецький портал 24Auto. За минулі роки автомобільні компанії зіштовхнулися з низкою проблем: епідемія коронавірусу, дефіцит електронних мікрочіпів, а також дефіцит комплектуючих від українських постачальників. Все це викликало серйозний ажіотаж, а водночас збільшення вартості автомобілів.

Однак, як це зазвичай буває, всі витрати автоматично перекладаються на плечі покупців. Разом з тим самі виробники, за рахунок високого попиту на продукцію, постійно збільшують відпускну вартість машин, завдяки чому суттєво збільшили свій прибуток.

Аналітики Центру автомобільних досліджень (CAR) підрахували, що такі компанії як Mercedes-Benz, BMW і Volkswagen наростили свій прибуток. У середньому прибутковість нового автомобіля минулого року становила 5963 євро. Порівняно з попереднім роком, це відповідає збільшенню на 61% – історичного рекорду. Для порівняння, у 2010 році новий автомобіль коштував у середньому 25000 євро, а зараз – понад 37000 євро. Наприклад, Tesla недавно підвищила вартість Model 3 на 7000 євро!

Ажіотаж на ринку призвів до того, що компанії відмовлятися від кампаній зі стимуляції попиту та знижок. Найбільше зазвичай виграють виробники машин преміум-сегменту. За даними аналітиків CAR, вони фіксують двозначні показники прибутку. Пальму першості утримує Porsche, прибуток якого сягає 16 576 євро за новий автомобіль. На другому місяці – Mercedes-Benz з 5848 євро, за ним слідують Audi з результатом 5497 євро та BMW – 5277 євро. Середній показник для VW – 921 євро.

Європейська комісія запропонувала Раді розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо угоди про автомобільні перевезення з метою вирішення проблеми блокування традиційних шляхів транспортування через російську агресію.

Відповідне оголошення у середу у Брюсселі зробив представник Єврокомісії Адальберт Йанз.

«Це – реакція на терміновий запит країни (України) до Комісії, щоб надати їм додаткові права у сфері транспортування на весь час російського вторгнення в Україну, оскільки традиційні транспортні шляхи для українських та молдовських товарів зараз заблоковані російськими підрозділами. Коли переговори будуть завершено, ця довгострокова угода надасть українській та молдовській сторонам право на транзит та вирішить нинішню проблему обмеження діючих дозволів», – зазначив він.

Крім того, угодою будуть надані аналогічні права і Європейському союзу.

«Як допомнення Комісія пропонує, щоб права та сертифікати професійної відповідності, видані українською владою, були визнані в ЄС. Ці пропозиції зараз перебувають на розгляді Ради», – додав Йанз. 

У мирний час держрегулювання цін на пальне призводило до зростання цін на АЗС. Але зараз, під час війни, в дуже складних ринкових умовах держрегулювання не зрівнює ціни на усіх заправках, однак ставить «палки в колеса» деким гравцям паливного ринку.

Урядові України необхідно тимчасово відмовитись від державного регулювання цін на пальне на АЗС задля стимулювання імпорту через західний кордон. Таку думку висловив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

«Воно (держрегулювання) працює, коли ринок насичений пальним. Зараз ми ще маємо контрольований дефіцит, який у квітні буде посилюватись через зростання попиту, зокрема на посівну. А також через втрату виробника й десятка нафтобаз», — каже експерт.

За його словами, сьогодні ціна на дизпальне в гурті складає 38-44 грн/л, тоді як регульована ціна на заправках – 37,42 грн/л. Це унеможливлює роботу невеликих регіональних мереж, оскільки собівартість дозволяє їм торгувати лише в західних областях. У решті регіонів через витратну логістику для них така робота буде в мінус.

«Імпортне пальне зараз контрактують переважно великі мережеві компанії, які навіть зі своїми можливостями й досвідом через раз потрапляють під «урядові» ціни. Але у будь-якому разі вони всього не закриють», — каже експерт.

Вільне ціноутворення, за словами експерта, дасть змогу зняти з постачальників бодай комерційний ризик.

«Як варіант можна зафіксувати поточну регульовану націнку 4,5 і 5 грн/л для бензину й ДП відповідно, але не до регульованої собівартості, як зараз, а до фактичної, яку нескладно встановити за документами», — вважає він.

Це, на думку експерта, дасть змогу навіть невеличким гравцям почати самостійно імпортувати й працювати кожному на своєму маленькому «фронті». Продавати аграріям, запускати станції, платити зарплатню й податки.

«Чи є ризик злету цін? Не думаю. Хай там хто і що каже, але в Україні є ринок, є сотні гравців, які хочуть і можуть працювати (цим, до речі, ми відрізняємось від монополізованого російського ринку). Якщо хтось буде сильно контрастувати, матиме справу з місцевими адміністраціями та із загостреним відчуттям справедливості у громадян. Навряд чи хтось захоче ризикувати», — каже пан Куюн.

Повернутися до держрегулювання, якщо воно ще буде потрібне, на його думку, можна буде за місяць-півтора, коли ринок стане на нові рейки і «прорубає» нові маршрути постачань.