Нідерландський виробник електробусів Ebusco опинився на межі банкрутства, зіткнувшись із серйозними фінансовими труднощами та виробничими проблемами. Наразі компанія реалізує План реструктуризації, який передбачає перехід до моделі OED (Original Equipment Designer) з передачею виробництва на аутсорсинг.

Історія Ebusco розпочалася у 2012 році, а переломним моментом став 2019 рік, коли компанія презентувала електробус третього покоління Ebusco 3.0. Він значно перевершував попередні моделі 2.1 і 2.2 за запасом ходу, хоча їх продовжували збирати в Китаї. 28 жовтня 2021 року король Нідерландів урочисто відкрив новий завод, де планували випускати 500 електробусів на рік із перспективою розширення до 3000 одиниць щорічно.

Однак уже за підсумками 2022 року ситуація стала тривожною: замість запланованих обсягів було зареєстровано лише 78 електробусів, хоча портфель замовлень збільшився до 1474 одиниць (для порівняння, у 2021 році він складав 325 машин). Основними проблемами стали зростання виробничих витрат, збій у ланцюжках поставок, нестача кваліфікованої робочої сили та посилення конкуренції на ринку електробусів.

Невдачі торкнулися і міжнародного розширення: завод у французькому місті Руан, на якому планували виготовляти до 500 електробусів на рік, так і не було відкрито. Це призвело до катастрофічного падіння вартості акцій. Чистий збиток компанії у 2023 році сягнув 102 мільйони євро (порівняно з 32,2 мільйона євро у 2022 році), а за перші шість місяців 2024 року — ще 60,7 мільйона євро.

Щоб зберегти бізнес, у листопаді 2024 року Ebusco провела емісію на 36 мільйонів євро, залучивши інвестиції від китайського виробника акумуляторних батарей Goton, який отримав 9,3% акцій компанії. Додатково План реструктуризації передбачає позику на 22 мільйони євро, яку необхідно погасити до серпня 2025 року.

Зараз компанія зосереджена на реалізації 74 електробусів, які були анульовані за попередніми замовленнями, намагаючись стабілізувати фінансовий стан та зберегти свої позиції на ринку.

Стала відома різниця вартості робіт з ремонту доріг в різних регіонах країни. Моніторингова служба Агентства відновлення з’ясувала, що торік різниця у вартості зробленого між окремими областями сягала 30-40 відсотків.

Відхилення можуть бути, але не в таких масштабних розмірах. На цьому, зокрема, наголосив керівник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин. На його думку, може бути певні відмінності в цінах, що ґрунтується на доставленні матеріалів чи то зумовлено умовами праці.

«Наприклад, в деяких областях немає кар’єрів зі щебенем. Або ж, коли ми говоримо про прифронтові дороги — може бути вища ціна ремонту, бо закладено вищу зарплату працівникам. Адже важко знайти людей, готових працювати в таких умовах… Але навіть за усіх названих обставин, різниця вартості між областями ніяк не може складати 30-40%. І розцінки мають бути відкориговані», — зазначив Сергій Сухомлин.

Для усунення таких розбіжностей вже зроблено орієнтовні розрахунки оптимальної вартості ремонтів. Звісно, з огляду на актуальні ціни матеріалів. Відповідно до цього усі служби мають перевірити вартість тендерів та робити їх відповідними.

В окремих випадках низка Служб відновлення вже провела таку роботу. Наприклад, на Дніпропетровщині ціну на ремонт доріг знизила «Автомагістраль-Південь».

Агентство відновлення зробить все, щоб розібратись у ситуації, що відобразив моніторинг по всіх областях. Подібних розбіжностей не має бути.

За словами Сергія Сухомлина, у тих областях, де підрядники не пішли на пониження вартості, будуть проводитись нові тендери. Це все уже найближчим часом висвітить система Prozorro.

«Приклад — Тернопільська область. Коли ми бачимо чотири тендери під різні умови — це один із показників намагання провести тендер під конкретні компанії», — наголосив очільник Агентства відновлення.