Сьогодні, 6 жовтня, Верховна Рада України прийняла в цілому проєкт закону №2515 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за незаконну торгівлю пальним».

«За» проголосувало 260 народних обранців, повідомляє інформаційне управління Апарату ВРУ.

Зазначимо, автори документу — депутати з фракції більшості «Слуги народу» Дмитро Притупень і Максим Павлюк. Вони зареєстрували законопроєкт ще 2 грудня 2019 року, а за основу його було ухвалено в липні 2020 року.

На думку розробників закону, зміни дозволять правоохоронним органам притягати до відповідальності фізичних осіб, які займаються торгівлею пальним і свідомо не реєструються як суб’єкт підприємницької діяльності.

Таким чином, вони уникають штрафів 250 тис. грн, передбачених Податковим кодексом за торгівлю паливом без ліцензії, які можуть застосовуватися лише до юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців.

Зокрема, адміністративні штрафи за торгівлю пальним без дозвільних документів пропонується встановити від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів (17 000 — 34 000 грн) із конфіскацією пального й обладнання. За порушення інших правил торгівлі пальним — від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів (8 500 — 17 000 грн).

Закон також передбачає надання поліцейським і податківцям права складати адміністративні протоколи й вилучати до рішення суду пальне, обладнання, транспортні засоби, задіяні у реалізації пального. Також вони зможуть мати право вилучати кошти, отримані внаслідок скоєння адмінправопорушення.

Як повідомляв раніше enkorr із посиланням на директора Консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, на столичному ринку почали з’являтися нелегальні паливні заправки, і з часом, на його думку, їх буде ставати все більше.

«Повертаються «підзаборники» й «дірочники». Це все генерить кеш, який потече (хабарі — ред.) зголоднілим за час війни чиновникам», — вважає він.

Зазначимо, редакція enkorr отримує сигнали про масове відкриття нелегальних станцій по всій території України.

Імпорт скрапленого газу в Україну у вересні 2022 р. склав 70,9 тис. т, що на 5,2 тис. менше, ніж у серпні 2022 р.. Динаміка до вересня 2021 р. складає -46%. Про це повідомили у Консалтинговій групі «А-95» із посиланням на власне дослідження. Внутрішнє виробництво автогазу в країні несуттєво збільшилося і склало у вересні 19,7 тис. т.

Доля автомоібльного імпорту у вересні збільшилася порівняно з серпнем з 60-ти до 64%. Найбільшими джерелами імпорту скрапленого газу в Україну лишаються Польща й Румунія, звідти було доставлено понад 65% імпортних обсягів.

Зі слів українських компаній, зниження постачань було очікуваним, адже весь серпень відчувався надлишок пропозицій. Станом на 6 жовтня ринок подає ознаки збалансованості. Водночас трейдери очікують, що найближчим часом можливий і дефіцит. Так, уже відчутне скорочення постачань із Румунії.

«Булмаркет» сильно затримує відвантаження у Галаці, вагони чекають уже другий тиждень», — каже менеджер з постачань однієї з мереж АЗК.

Проблему підтверджує інший, гуртовий трейдер.

«Вони продали багато газу наперед, а постачань нема. Зараз там на завантаження очікують до 3 тис. т ресурсу, а 10 жовтня очікується 1,5-,17 тис. т», — каже директор компанії-імпортера з Києва.

За його даними, постачання у Галац мають стабілізуватися ближче до 20-х чисел жовтня.

Трейдери також звертають увагу, що решта портів Румунії, що обробляють LPG («Мангалія» й «Констанца»), також порожні, оскільки через дії російської залізниці зриваються плани постачань казахського газу у російські порти «тамань» і «темрюк». Так, один із трейдерів з південного регіону зазначив, що пропозицій як автомобільних, так і залізничних партій автогазу в Румунії наразі вкрай мало.

Джерело у крупній польській компанії також звертає увагу на шкідливу бездіяльність російської залізниці, що призвела до скорочення імпорту у Польщу казахського сухопутного ресурсу, призначеного для України.

Інший трейдер акцентує на складнощах із відвантаженням газу з регіону АРА через польські порти: «У портах активно розвантажується вугілля, і так буде, думаю, до кінця зими. Під’їздні шляхи заставлено, а пріоритет — саме у вагонів під вугілля».

Разом із тим очікується сплеск попиту з боку зерносушарок.

«Затяжний період дощів не давав збирати, на деяких полях до половини соняшнику вже на землі. Зараз також активно збираємо кукурудзу й уже віддаємо на сушку, бо зерно надто вологе. За стандартом ми здаємо кукурудзу вологістю 14, а зараз хоч би до 30 довести», — каже представник невеликого аграрного підприємства з Чернігівщини.

Власник елеватора на Сумщині, у свою чергу, очікує активність з боку аграріїв ближче до середини жовтня.

«Після дощів багато хто буде намагатися максимально висушити зерно на сонці, поки дозволяє погода, а потім попит на газові сушарки буде більшим», — каже він.

Нагадаємо, що на тлі здорожчання природного газу у вересні-листопаді 2021 р. суттєво зріс попит на скраплений газу з боку зерносушарок. За оцінками Консалтингової групи «А-95», у сезон активного споживання щомісячний обсяг закупівлі LPG аграріями складав біля 35 тис. т. Утім, внаслідок російського вторгнення багато елеваторів було знищено, тож 2022 р. попит з боку сушарок може скоротитися значним чином.