З початком повномасштабної війни багато чиї хобі та захоплення стали у нагоді для наших захисників. Ось і Євген, який до війни хотів власноруч побудувати дім на колесах та побудував причеп-мікрокемпер з половини автомобіля ПЕЖО 307, тепер проектує та створює причепи, які виконують суто бойові задачі.

Ідея виникла в процесі спостереження за досвідом кампаній Армії США, які часто використовують армійські причепи для Хаммерів як в бойових, так і в господарсько-побутових задачах. Суто армійського причепа для наших захисників, які використовують в основному цивільні пікапи та позашляховики як масового виробу не існує.

Правильність таких висновків підтвердив і старший сержант, друг і побратим Микола «Кокс» Натальчук, який зараз служить у 77 десантно-штурмовій бригаді, і на власному досвіді переконався, наскільки критичною є тема постачання. Так, нашим військовим потрібні не лише сучасні снаряди, броньована техніка та літаки останнього покоління, а й надійні засоби доставки боєкомплекту на передову чи в безпосередній близькості від неї. А з цим не все так просто. Наприклад, є багато зборів на позашляховики та пікапи, але чи часто вам зустрічались при чепи? Але ж вони так само потрібні.

При створенні причепа Євген та його помічники намагалися максимально врахувати потреби військових та зробити все утилітарним та зручним. Рама, вісь, ресори — всі головні силові компоненти розраховані на роботу у важких умовах і в них закладено максимальний запас міцності. Дишло спроектовано таким чином, щоб бути єдиним цілим з міцною рамою, борти навмисно зроблені не дуже високими, близько 40 см, і якщо вантажити по висоті бортів, то це буде приблизно 800 кг. Розрахункова вантажопідйомність 1000 кг, але максимально можна вантажити до 1400.

Над самим причіпом змонтована платформа, де розміщено маскувальну сітку. Таке рішення дозволить дуже швидко її розгорнути за потреби. Так само для «швидкісного використання» розроблені опори. Розташовані вони по кутах причепа, і задіяти їх можна максимально швидко. Під власною вагою вони випадають вниз, фіксуються — і причіп готовий до від’єднання від тягача. Адже часто розчіпку доводиться виконувати дуже хутко, час від часу навіть під вогнем противника.

Не забули і про практичність: знайшлося місце і для ящику з інструментами, і для запасного колеса. Головною концепцією при компонуванні була зручність та швидкість доступу, що зможе значно полегшити експлуатацію причепа у будь яких умовах.

«Крила» зробили широким та плоскими: адже це ще одна площадка і за необхідності на них може застрибнути боєць та проїхати невелику відстань. Можна використовувати причіп і в ролі медичного «евака» для поранених, але для таких цілей Євген зараз розробляє окремий проект.

Після невеликих випробувань причеп не затримався у цивільному житті — і вже відправився на фронт допомагати нашим бійцям. За потреби, на виготовлення такого нового піде приблизно три тижні, каже Євген, вже є досвід і певні напрацювання.

Тож будь-хто з військових на передовій може замовити такий самий або трохи модифікований причіп (під свої специфічні потреби), після чого відкривається збір і починається виробництво.

Разом з тим, Євген зараз шукає невелике приміщення промислового призначення для більш зручного розміщення майстерні.

Євген також попросив подякувати всім, хто допомагав фінансово, інструментами, знижками, порадами, і особливо своїй перевіреній команді з добровольчої роти ТРО «BUGATTI».