У Швейцарії зафіксували один із найрезонансніших випадків покарання за перевищення швидкості, який згодом було внесено до Книги рекордів Гіннеса як найбільший штраф за перевищення швидкості у світі. Йдеться про інцидент за участі класичного Ferrari Testarossa, водій якого розігнався до 137 км/год на ділянці дороги з обмеженням у 80 км/год, тобто перевищив дозволену швидкість одразу на 57 км/год.

Порушення сталося поблизу міста Санкт-Галлен і спочатку виглядало як черговий випадок серйозного, але не унікального перевищення швидкості. Проте подальший розвиток подій зробив цю історію показовою для всієї Європи. Камера автоматичного контролю зафіксувала автомобіль, після чого справа дійшла до суду, де і було застосовано специфічний для Швейцарії механізм визначення покарання — так звану систему денних штрафів.

На відміну від більшості країн, де штрафи за перевищення швидкості мають фіксований розмір, у Швейцарії сума стягнення безпосередньо залежить від фінансового стану порушника. Суд враховує не лише офіційні доходи, а й загальні активи, включно з майном та інвестиціями. Логіка проста й принципова: покарання має бути однаково відчутним як для людини із середнім доходом, так і для заможного мільйонера. Гроші не повинні перетворюватися на спосіб уникнення відповідальності.

У цьому конкретному випадку суд встановив, що статки власника Ferrari Testarossa оцінювалися приблизно у 19,3 мільйона євро. З огляду на таку фінансову спроможність, а також на серйозність порушення, розмір штрафу склав понад 246 200 євро, що за актуальним курсом еквівалентно сумі понад 12 мільйонів гривень. Саме ця цифра і зробила справу рекордною у світовому масштабі.

Додатковим обтяжуючим чинником стало те, що інцидент мав місце ще у січні 2010 року, а водій не був «випадковим» порушником. Він уже притягувався до відповідальності за перевищення швидкості раніше, і у Швейцарії рецидив сприймається вкрай серйозно. Повторні порушення автоматично призводять до значно жорсткіших санкцій, незалежно від марки автомобіля чи соціального статусу водія.

Суд, який розглядав справу, прямо зазначив, що поєднання суттєвого перевищення швидкості, високого рівня добробуту порушника та наявності попередніх аналогічних випадків не залишає простору для пом’якшення покарання. У результаті було застосовано максимально жорсткий підхід, який і призвів до рекордного штрафу, офіційно зафіксованого Книгою рекордів Гіннеса.

Уряд оприлюднив дані щодо ефективності політики Зроблено в Україні. Головна цифра — 0,95 в.п. Саме стільки додала політика розвитку українських виробників до зростання ВВП. Кожна гривня, витрачена на програми «Зроблено в Україні», за розрахунками Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України створює, майже, 4 грн економічного зростання. Відтак логічно, що у 2026 році фінансування всіх програм розвитку виробників буде продовжено.

Переробна промисловість, яка є основним фокусом впливу політики «Зроблено в Україні», реагує на державну політику сплатою податків. Саме вона робить найбільший вклад в доходи зведеного бюджету — 17,9%.

І ще одне… На мою думку, головний результат цієї політики вимірюється не цифрами. Я про зміни, які відбуваються у головах. Все більше мерів, які раніше витрачали кошти громади на придбання турецьких автобусів, тепер дають замовлення українським заводам. Чиновники потроху позбуваються економічної меншовартості.

Голови держкомпаній та економісти, які раніше були затятими прихильниками ігнорування державою реального сектору економіки, тепер визнають, що «Зроблено в Україні» — політика здорового глузду. Поки не всі, але процес «одужання» триває.

Зрештою, і на побутовому рівні українці поступово усвідомлюють, що вибір між українським та іноземним товаром, це не тільки про назву. Це про повагу до свого. Це про податки на нашу армію, а не іноземну. Про роботу наших громадян на наших підприємствах. Де працюють свої, ті, хто не виїхав і тримається.

Крім того, саме політики «Зроблено в Україні» стане основою для приходу іноземних інвесторів. Але для того, щоб вони прийшли в Україну, повинні бути створені умови. Ці умови і вибудовуються зараз за рахунок створення індустріальних парків та пільг для переробної промисловості.

Ціль політики «Зроблено в Україні» залучити сучасні виробництва в Україну.