Політика розвитку українських виробників у межах програми «Зроблено в Україні» забезпечила 0,64% зростання ВВП цього року. Про це повідомила Юлія Свириденко, Перший віце-прем’єр-міністр України та Міністр економіки України.

Наприкінці 2024 року підбиваються підсумки роботи за ключовими напрямами. Зокрема, цей рік названо роком українських виробників, що стало підґрунтям для аналізу досягнень у рамках політики «Зроблено в Україні».

Програму було започатковано у лютому за ініціативи Президента Володимира Зеленського. Вона покликана сприяти зміні структури економіки. На сьогодні частка переробної промисловості у ВВП становить близько 10%, що вдвічі менше від середнього показника країн OECD, де цей рівень сягає 20%. Досягнення цього орієнтиру визначає параметри та наповнення конкретних програм, спрямованих на позитивну економічну динаміку.

Особливу увагу приділяють створенню умов, за яких виробництво товарів із високою доданою вартістю, інвестиції у виробництво та експорт продукції переробної промисловості стають вигідними.

Реалізація цих заходів уже приносить результати. Із загального 4%-го зростання ВВП 0,64% забезпечено саме завдяки політиці «Зроблено в Україні», що становить понад 88 млрд грн, за даними Мінекономіки. Переробна промисловість стала одним із лідерів за сплатою податків, забезпечивши 16,7% надходжень до Зведеного бюджету України за підсумками трьох кварталів 2024 року. Порівняно з аналогічним періодом минулого року сплата податків у цьому секторі зросла на 19,6%.

Програми, спрямовані на розвиток виробництва, інвестицій і несировинного експорту, об’єднані політикою «Зроблено в Україні», показали високу ефективність протягом 2024 року. Їх реалізація продовжуватиметься у 2025 році разом із розробкою нових ініціатив.

Розвиток виробництва через стимулювання попиту з боку держави й громад забезпечується політикою локалізації в публічних закупівлях. Одним із завдань є збільшення частки місцевих товарів у державному споживанні до європейського рівня. Для цього вдосконалюються механізми ідентифікації українських виробників і розширюються вимоги локалізації на нові товари, зокрема в оборонних закупівлях. З 1 січня 2025 року частка місцевої складової має становити 25%.

Для стимулювання попиту з боку бізнесу відновлено програму 25% компенсації за купівлю української сільськогосподарської техніки. Наприкінці року також стартувала ініціатива, що передбачає 15% компенсації за купівлю української енергетичної, колісної техніки, ліфтів, машин для розмінування та іншого обладнання. Такі заходи роблять придбання нової української техніки вигіднішим, ніж імпортної вживаної. Майже 150 виробників уже скористалися цими програмами для нарощування виробництва.

Продовжується реалізація програми «Шкільний автобус». Упродовж 2023-2024 років у межах цієї програми громади придбали 1000 автобусів, що забезпечило безпечний і зручний шлях до школи для дітей. Водночас українські виробники автобусів і сотні їхніх постачальників отримали замовлення, сприяючи створенню робочих місць.

Енді Палмер відомий як «хрещений батько електромобілів» і «сірий кардинал» автомобільної промисловості. Його називали так за роботу із запуску Nissan Leaf у 2010 році, коли він був головним операційним директором у японській компанії. Nissan Leaf з моменту його запуску в 2010 році був проданий тиражем понад 500 000 одиниць і є першим у світі електромобілем масового виробництва.

Колишній генеральний директор Aston Martin і операційний директор Nissan розповів Business Insider, що відтермінування переходу на електромобілі та фокусування на гібридах було «безглуздою витівкою», і попередив, що такі компанії ризикують залишитися позаду китайських виробників електромобілів.

«Гібриди — це глухий кут», — сказав він. — «Це перехідна стратегія, і що довше ви залишаєтеся на цьому перехідному етапі, то повільніше ви просуваєтеся в нову еру електромобілів. Якщо ви відкладаєте перехід на електромобілі за допомогою використання гібридів, ви опинитеся в невигідному становищі протягом більш тривалого періоду часу».

Палмер вважає, що успіх китайської індустрії електромобілів залежить від довгострокової промислової політики Китаю. З 2009 року уряд Китаю інвестував щонайменше 230 мільярдів доларів у субсидії виробникам електромобілів. Він підкреслив, що успіх Китаю полягає в його чіткій промисловій стратегії, якої вже давно не вистачає Заходу.

Він заявив, що європейські та американські мита на китайські машини лише послаблять конкурентоспроможність західних компаній. Західним автовиробникам слід підготуватися до «битви на виживання» з китайськими автовиробниками, особливо в Європі, де такі бренди, як BYD і Xpeng, швидко розширюються.

«Якщо китайські виробники зможуть домогтися успіху на європейському ринку, вони стануть непереможними у світі», — додав він.

Палмер додав, що низькі продажі електромобілів в основному пов’язані з їхніми високими цінами. Він припустив, що ціна на електромобілі має бути такою самою, як і на традиційні автомобілі, що працюють на паливі, для цього потрібні моделі з меншими батареями і нижчими цінами.