Український паливний сектор сплатив 15,7 млрд грн операційних податків за 2024 рік, однак, за оцінкою Нафтогазової асоціації України, потенціал їх збільшення становить щонайменше 7 млрд грн уже цього року — завдяки детінізації діяльності на внутрішньому ринку.

Про це заявив президент НАУ Ярослав Старовойтенко під час конференції «Детінізація роздрібної торгівлі та сфери послуг: нові тренди», організованої Українською радою бізнесу спільно з АСС і ЄБА.

«Якщо акциз і ПДВ — це зрозумілі імпортні податки, які сплачуються при митному оформленні або виробництві, то якраз операційні податки — податок на прибуток, ПДФО, військовий збір, ПДВ з діяльності в Україні — це і є «корінь зламу», — пояснив президент НАУ.

За оцінками асоціації, тіньовий сегмент складається з трьох взаємопов’язаних компонентів: нелегального виробництва, «чорних» АЗС і податкових махінацій. Ці практики створюють паралельний ринок, де офіційні податкові показники значно нижчі за потенційно можливі.

«Дуже важко ловити тінь, дуже важко ловити те, що намагається уникнути публічності. Дуже важко ідентифікувати те, що не хоче, щоб його знайшли. Тому ми застосовуємо різні маркери для того, щоб зрозуміти, що взагалі на ринку відбувається», — каже Старовойтенко.

Один з таких маркерів — податкове навантаження з одного реалізованого літра пального. Згідно з аналізом НАУ, середній рівень для компаній-членів асоціації — 2,5 грн/л, тоді як середній показник по ринку — лише 1,74 грн/л.

Ще один індикатор — рівень офіційних зарплат у галузі. 2024 року середній оклад у компаніях, які входять до НАУ, виріс з 19,6 тис. до 23 тис. грн, тоді як середній по ринку — на рівні 16 тис. грн.

Такий розрив, зі слів очільника асоціації, свідчить про поширення практики виплати зарплат «у конвертах». Це, своєю чергою, породжує попит на готівкові кошти, які часто формуються поза легальним оборотом.

«На одному ринку, в одному секторі хтось сплачує 20 тисяч, хтось — 10 тисяч. Так не буває! Ну не буває, щоб людина готова була працювати за вдвічі меншу зарплатню. Скоріше за все, є стимулювання — зарплата в конверті. А це породжує інше питання, де брати цей кеш?», — каже він.

Особливу увагу в НАУ приділяють моніторингу нелегальних АЗС, зокрема у західних регіонах.

«Ми фіксуємо, що частина об’єктів працює без дотримання навіть базових вимог — хтось торгує з куба, хтось — прямо з автоцистерни», — прокоментував Старовойтенко.

Окрім цього, нелегальні міні-НПЗ, які досі діють (5-6 об’єктів), з його слів, забезпечують до 10% ринку бензинів.

За оцінками НАУ, легалізація на паливному ринку може забезпечити до 3 млрд грн акцизного податку, понад 1 млрд грн податку на прибуток, ще близько 3 млрд грн ПДФО й військового збору.

«Тобто це все — потенціал до детінізації й вибілення. Ще є над чим працювати», — резюмував Старовойтенко.